Бундючний, -а, -е. 1) Надутый, высокомѣрный, чванный. Не приступиш, таке бундючне.
2) Пышный. шумный. Бундючне весілля було.
Викинути, -ся. Cм. викидати, -ся.
Мі́сиво, -ва, с. Мѣсиво.
Обвідка, -ки, ж. Ободокъ, каемка (на узорахъ).
Опоганювати, -нюю, -єш, сов. в. опоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, огаживать, огадить. Нема нічого осторонь чоловіка, що, ввійшовши в його, могло б опоганити його.Дитина опоганила сорочку.
Пишання, -ня, с. Важничанье, гордость. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? Ой як лиштва подереться, пишання минеться.
Потішка, -ки, ж. Ум. отъ потіха.
Сурганити, -ню, -ниш, гл. Шуточно: прясть. Було не савити, не варварити, та на сорочку сурганити.
Товщінь, -ні, ж. Толщина. А морока його батькові! купив оце три деревині на клуню: дві деревині саме до міри, а третя — така товщінь, і руками не ссягнеш.
Хвать меж. Хвать. «На злодію шапка горить!» — А він собі хвать за голову.