Витріщати, -щаю, -єш, сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл.
1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Очі витріщив, як жировий туз.
2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Гряни́шний, -а, -е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. Себе царем пустинь грянишних. славе.
Ломацю́га, -ги, ж. Ув. отъ ломака.
Ло́мок, -мку, м. Одна изъ двухъ подставокъ въ ткацкомъ станкѣ, на которомъ лежитъ штак. Cм. верстат.
Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло.
Простолюдець, -дця, м. Простолюдинъ. Пани б'ються, а в простолюдців чуби болять.
Рівня, -ні, ж. Пара, равный по положенію, по состоянію, по характеру. Кінь волу не рівня. Ти багач, я убога — не рівня з тобою.
Сирівочка, -ки, ж. Свирѣль.
Ступований, -а, -е. Валеный. Стулюване сукно.
Цвірінчати, -чу, -чиш, гл. = цвірінькати.
