Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спільжити

Спільжити, -жу, -жиш, гл. Ослабить. Мусить долішний обруч підбити угору, аби трохи спільжити — звільнити доґи та тоді забити дно у затір. Шух. І. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІЛЬЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІЛЬЖИТИ"
Вилки, -лок, мн. Вилка. Шух. І. 291. Cм. виделка.
Відновити, -ся. Cм. відновляти, -ся.
Затемня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зате́мнити, -ню́, -ни́ш, гл. Затемнять, затемнить. Та хмара надулась і річ таку веде: «що вже мені се сонце надоїло!... Я здужаю його собою затемнить. Греб. 367. Хто ти такий, що хочеш затемнити небесний суд словами без науки? К. Іов. 84.
Лі́тішний, -а, -е. = літошній. Вх. Зн. 33. Желех.
Лу́чка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лука. 2) Низка, одна нанизанная нить чего-либо (бусъ, грибовъ и пр.). Вх. Зн. 34. 3) Узорчатое ожерелье изъ разноцвѣтныхъ монистъ. Чуб. VII. 426.
Попоратися, -раюся, -єшся, гл. Похозяйничать. А тут уже чутка: Текеля на Січі попорався. Мир. ХРВ. 85.
Примножувати, -жую, -єш, гл. = примножати.
Причаровувати, -вую, -єш, сов. в. причарувати, -ру́ю, -єш, гл. Привораживать, приворожить, приколдовать. Дівчинонька козаченька та й причарувала. Мет. 12.
Тіснісінький, -а, -е. Совсѣмъ тѣсный. Шейк.
Шпадлювати, -люю, -єш, гл. У столяровъ: шпадлевать, замазывать щели и неровности особой замазкой передъ окраской.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІЛЬЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.