Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сподибати

Сподибати, -баю, -єш, гл. Встрѣтить. Смерть його сподибала. Гн. II. 232.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОДИБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОДИБАТИ"
Булатовий, -а, -е. = булатний. Палаш.... булатовий. Драг. 264.
Гузня́нка, -ки, ж. Прямая кишка. Харьк. Cм. Гузичний.
Ґе́дзло, -ла, с. 1) Укушенное оводомъ мѣсто? Уразив козла у ґедзло. Ном. № 3390. 2) Задница. Поцілуй мене у ґедзло.
Навши́ршкинар. = за́вширки.
Невлад нар. Некстати, не подходить. Коли моє тобі невлад, — я з своїм назад. Посл.
Платтяниця, -ці, ж. Одѣвающаяся въ платье. Г. Барв. 48.
Повідкладати, -да́ю, -єш, гл. Отложить (во множествѣ).
Псюка, -ки, ж. Собака.
Ропотіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Болтать безъ умолку, говорить всѣмъ сразу; бормотать. 2) Шумѣть при движеніи. Як летів, то й ропотів, як упав, то й пропав. Ном. № 13539. Cм. роптати.
Спіх, -ху, м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? Грин. II. 145. У роботі багато сміху, — то мало спіху. Павлогр. у. Знай виводить та виводить, а спіху нема. Кв. Ум. спішо́к. Ном. № 10274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОДИБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.