Віддаватися, -даюся, -єшся, сов. в. віддатися, -дамся, -дасися, гл. 1) Отдаваться, отдаться. 2) Выходить, выйти замужъ. Чого журиться? Нехай та журиться, що віддається. Мамко моя старенькая, хочу ся віддати, коли б прийшли старостоньки до нашої хати. 3) Отдаваться, отдаться (о звукѣ и пр.). Як Тетяна засміється, в душі радість оддається. 4) Выражаться, выразиться, передаваться, передаться, отражаться, отразиться. В тих писаниях красний божий мир і чоловіча жизнь.... не оддались так правдиво, як воно есть у нас перед очима.
Гу́лавий, -а, -е. Сумасшедшій.
Заплі́ття, -тя, с. Мѣсто за плетнемъ, куда обыкновенно выбрасываютъ соръ.
Заскавуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Завизжать. Заскавучали... собаки. Нехай тільки руки зложу, заскавучиш ти, як цуцик.
Коменда, -ди, ж.
1) Команда, отрядъ. В славнім місті Берестечку коменда стояла.
2) Начальство. Молоденький козаченько в коменди ся просить: пусти ж мене, коменданте, з обозу додому.
Нюта, -ти, ж. Заклепка; спайка. взя́ти в ню́ти. Заклепать.
Поздавлювати, -люю, -єш, гл. Сдавить (во множествѣ).
Стрічань, -ня, м. = стрітення.
Схуднути, -дну, -неш, гл. Похудѣть. Поки гладкий схудне, то худий здохне.
Укрівавити Cм. укрівавлювати.
