Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спішок

Спішок, -шка, м. Ум. отъ спіх.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІШОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІШОК"
Жо́нва, -ви, ж. = I. Жовна.  
Затемперува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Очинить перо.
Икавка, -ки, ж. 1) Икотка. Ном. № 13390. 2) Раст. Berteroa incana. Dec. ЗЮЗО. І. 114. Ум. Икавочка. ЕЗ. V. 191.
Ману́шечка и манишка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
Огана, -ни, ж. и пр. = обгана и пр.
Піддурювати, -рюю, -єш, сов. в. піддури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, обмануть, надувать, надуть. Дивиться — нема нічого: о, піддурили бісови сини. Рудч. Ск. І. 71. Як кликали нас вилець вити, то казали мед-вино пити..., а вони нас піддурили та водою напоїли. Мет. 133.
Розчищати, -шаю, -єш, сов. в. розчистити, -щу, -стиш, гл. Расчищать, расчистить. Стор. МПр. 67.
Рукавочок, -чка, рукавонько, -ка, рукавчик, -чка, м. Ум. отъ рукав.
Хвилівник, -ка, м. Раст. Змѣевикъ, Aristolochia Clematitis L. Третя лихо зве уразом і провадить зілля: росторопшу то хвилівник, то друге безділля. Мкр. Н. 4.
Щавельний, -а, -е. Щавелевый, щавельный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІШОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.