Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сповіщати

Сповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. сповісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить, увѣдомлять, увѣдомить. Я один утік і прибіг тебе сповістити. К. Іов. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОВІЩАТИ"
Деренча́ння, -ня, с. Дребезжаніе.
Ди́ндати, -даю, -єш, гл. 1) Шататься. 2) Качать ногами.
Жовнува́тий, -а, -е. Больной антиномикозомъ, желвастый. Св. Л. 303.
Короп, -па, м. Карпъ, Cyprinus harbus. І риба не аби яка, — все веризуб, коропи, карасі. Стор.
Ліще́бник, -ка, м. Орѣшникъ. Сумск. у.
Маршалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Занимать должность маршала.
Промежи пред. = проміж. Утікала Бондарівна промежи домами. Чуб. V. 427.
Розсупонити, -ню, -ниш, гл. Развязать супоню.
Ченцювати, -цюю, -єш, гл. Монашествовать.
Щебетун, -на, м. 1) Щебечущій. 2) Говорунъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОВІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.