Вутка, -ки, ж. = утка. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Ум. вутінка, вуточка. Летять одинадцять вутінок.
Годящий, -а, -е. 1) Пригодный, годный. Годящий на віник та на смітник, — совсѣмъ плохой. 2) Хорошій, доброкачественный, прочный. Коли годящий з його кінь — їдь на йому у Січ. А тут ще недостатки... що ні з чим і вирядити: ні сорочечки, ні одежинки годящої. Округ хутора — годящий вал. О человѣкѣ: хорошій, здоровый, крѣпкій. Нікого в поміч не просімо: годящі парні ти і я. О работникѣ: хорошо работающій, умѣлый. Годящий тесля.
Го́пкати, -каю, -єш, гл. 1) Прыгать, топать, прыгая. 2) Як уже вийдуть на улицю, то то вже співают дівчата, а хлопці гопкают дружби.
Лушпели́на, -ни, ж. = лушпайка. Ум. лушпели́нка.
Переколюватися, -лююся, -єшся, сов. в. переколо́тися, -люся, -лешся, гл. Перекалываться, переколоться, раскалываться, расколоться.
Пересвідчувати, -чую, -єш, сов. в. пересвідчити, -чу, -чиш, гл. Убѣждать, убѣдить фактами.
Плутня, -ні́, ж.
1) Путаница, запутанное дѣло.
2) Плутовство.
Привід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство. А дурень за моїм приводом працює. Рад би я встати та й привід дати своєму дитяточку. Всюди привід дав, а татусь тільки за нею, хоть і не дуже то покійник любив за чужим приводом ходить. Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід. 2) Причина, основаніе. З якого приводу? На какой причинѣ?
Стукало, -ла, с. То, чѣмъ стучать.
Упалий, -а, -е. 1) Падшій.
2) Незанятый, вакантный. Дитина вмерла у неї, а на впале місце друга буде. Кінь здох у його, на впале місце він купив собі кобилу.
