Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спішвити

Спішвити, -влю, -виш, гл. Окончить пішву. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІШВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІШВИТИ"
Бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка. Шейк.
Бундзик, -ка, м. Ум. отъ бундз. Во 2-мъ значеніи употребляется какъ прозвище для рекрутовъ, которыхъ сильно стригли въ прежнее время. Відобрали го до бундзиків. Фр. Пр. 129.
Вибігати Ii, -гаю, -єш, сов. в. вибігти, -біжу, -жиш, гл. 1) Выбѣгать, выбѣжать. Ой вибіг татарин старий бородатий... Вибіг того козаченька доганяти. Макс. 2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбіраєш. Ном. № 1913.
Деря́бка, -ки, м. Раст. Подмаренникъ, Galium aparine.
Заграни́чити, -чу, -чиш, гл. Опредѣлить, указать границу.
Запіпере́читися, -чуся, -чишся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Запіперечилася кобила. Вх. Лем. 416.
Мину́щий, -а, -е. Скоропреходящій, тлѣнный. Усе тінь минуща, одна річ живуща — світ з Богом. Ном. № 393.
Перепона, -ни, ж. Препона, препятствіе. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони. Мир. Пов. II. 41. Його не лякала жадна перепона. Левиц. Пов. 176.
Угодити Cм. угождати.
Удвадцяте нар. Въ двадцатый разъ. О. 1862. Т. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІШВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.