Ато́ II и ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Білорукий, -а, -е. Бѣлорукій. Себе самих і білоруких городян хлібом годуємо.
Боженько, -ка, м. Дѣтск. Богъ. Боженьку мій милий, дай їм хоч по шматочку хліба!
Дзе́ркало, -ла, с. Зеркало. Ум. Дзе́ркальце.
Ли́бець, -бця, м. Нищій, собиратель милостыни.
Окропити Cм. окропляти.
Попенько, -ка, м. Ум. отъ піп.
Самотність, -ности, ж. Уединоніе.
Сположити, -жу, -жиш, гл. — на руки кому. Возложить на кого, поручить кому. Там були такі коні, що ними тільки гній вивозять, — так йому сположили на руки їх чистити.
Цвірінькати, -каю, -єш, гл. Чирикать. Чи є в світі де такії молодці, як ми, славні та веселі горобці? На все вдатні: до любощів, до пісень, цвірінькаєм, жартуючи, увесь день. Цвірінька, мов батько голопуцьків.