Діжни́ця, -ці, ж. Небольшая діжа́.
Зречи, -чу, -чеш, гл. Сказать.
Ма́ло нар. Мало, немного. Розуму багато, а грошей мало. А діти на тоє і мало не дбають. мало не, мало-мало не, мало що не. Чуть не, чуть-чуть не, едва не. За ним ідуть мало-мало не три тисячі. Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. Боже мій! мало коромисла не впустила і слова не промовлю — зраділа. за мало. Слишкомъ мало. ні мало не. Нисколько. Ой ви ж мені в злій годині ні мало не важкі. Сравн. ст. менше. Менше вкусиш, борше лигнеш.
На́йство, -ва, с. Напасть? Встрѣчается въ заговорѣ, произносимомъ, когда идти на судъ: «Вовчими зубами одгризуся, ведмежою силою одборюся, — я цього найства нічого не боюся».
Нелад, -ду, м. Безладица; безпорядокъ.
Одягний, -а, -е. = одіжний 2. Червона як рожа та таки й одягна. Сам одягний — таки зовсім як міщанин. Ум. одягне́нький.
Плюгавиця, -ці, ж. Гадкая, скверная, безнравственная, презрѣнная женщина.
Полковникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть полковникомъ.
Рухомість, -мости, ж. Движимость, движимое имущество. Яка там рухомість у його є: свитинок латаних пара, та штани без холош. Худоба і вся рухомость при йому.
Скипець, -нця, м. Привитое дерево.
