Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бужениця

Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖЕНИЦЯ"
Виклеювати, -клеюю, -єш, сов. в. виклеїти, -клею, -їш, гл. Выклеивать, выклеить.
Завола́ння, -ня, с. Призывъ, зовъ.
Інституція, -ції, ж. Учрежденіе. Вірують у правду нової інституції і вбачають у мирових посередниках правдивих судей. О. 1861. XI. 106.
Кикати, -каю, -єш, гл. Куковать. Ой кикала зозуленька. Гол. IV. 497.
Набрости́тися Cм. наброщуватися.
Обліпити Cм. обліплювати.
Паучиня, -ня, с. = павутиння. Вх. Лем. 447.
Приобріти, -рію, -єш, гл. = придбати. Вх. Зн. 55.
Саєтовий, -а, -е. Изъ саєти.
Тайкома нар. Тайкомъ, тайно. Закликавши тайкома мудрці, Ирод пильно в них випитувався. Єв. Мт. II. 7. Росказувала раз, та не мені, а тайкома од мене бабі. Г. Барв. 375.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЖЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.