Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бужениця

Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖЕНИЦЯ"
Безгубий, -а, -е. Не имѣющій губъ.
Вабкий, -а, -е. Легко приманиваемый. Уманець. III. 172.
Дотули́ти, -лю́, -лиш, гл. Приставать.
Душни́й, -а́, -е́. Жаркій, знойный, душный. Яке б душне літо не було, а роскидай цю солому, то зараз де не возьмешься і мороз, і сніг. Рудч. Ск. ІІ. 81. Літом день гарячий, душний. МВ. ІІ. 14. Ум. душне́нький.  
Крутихвіст, -хвоста, м. Изворотливый, фальшивый, перемѣнчивый человѣкъ.  
Погорджування, -ня, с. Пренебрежете, презрѣніе. Піднялась до погорджування великою гординею. К. ХП. 129.
Присіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Дівчата так і присіпались: «Скажи, Мотре!» МВ. І. 87. Чого се він до мене присіпався? О. 1862. VII. 35.
Розріст, -росту, м. Ростъ, развитіе.
Трояковий, -а, -е. Троякій, тройной.
Харамаркання, -ня, с. Бормотаніе подъ носъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЖЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.