Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бужениця

Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖЕНИЦЯ"
Ґаланці́, -ці́в, м. мн. Узкіе брюки.
Каломутний, -а, -е. = каламутний. Каломутна річка. К. Досв.
Ковалиха, -хи, ж. Жена кузнеца. Аби коваль та ковалиха, — а того буде лиха. Ном. № 5426.
Лома́чка, -ки, ж. Ум. отъ ломака.
Навіже́нство, -ва, с. Безуміе, сумасбродство.
Ніздря 2, -ри(і), ж. Мездра. Мнж. 187.
Обстругати Cм. обстругувати.
Приймит, -та, м. = приймак. Кв.
Талант, -ту, м. Талантъ, дарованіе.
Шпортнути, -тну, -неш, гл. Пырнуть, кольнуть. Шпортнув ножем. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЖЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.