Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бужениця

Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖЕНИЦЯ"
Архире́й, -рея, м. Архіерей.
Вертьога, -ги, ж. Родъ посуды. Виїла з одної вертьоги. Чуб. II. 407.
Однокінка, -ки, ж. Одноконка. Левиц. І.
Озірка, -ки, ж. = озерниця.
Письмацтво, -ва, с. 1) Грамотность. 2) Плохое сочинительство. 3) соб. Плохіе писатели. Письмацтво дике. К. Дз. 103.
Примеркання, -ня, с. Сумерки. Це було так на примерканні, — сонце сіло. Новомоск. у.
Прозвати, -ся. Cм. прозивати, -ся.
Скам'янити, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень. Там така баба-яга, шо хто не прибуде, зараз одуре та й скам'янить. Мнж. 33. Переносно: привести въ оцѣпенѣніе. Cм. скаменити.
Тараскало, -ла, с. = тарахкавка. Вх. Зн. 68.
Шабашковий, шабашо́вий, -а, -е. Относящійся, свойственный шабашу. Шабашкова свічка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЖЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.