Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх.
Горленя́, -ня́ти, с. = Орленя.
Зади́ркуватий, -а, -е. = задерикуватий.
Зганьби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Опозорить, обезчестить, осрамить.
Лихва́рка, -ки, ж. Ростовщица.
Обкладки, -док, ж. мн. = обклад.
Примерзати, -за́ю, -єш, сов. в. примерз(ну)ти, -зну, -неш, гл.
1) Примерзать, примерзнуть. Примерзла кладка до криги, треба вирубувати.
2) Зябнуть, озябнуть. Стали мої білі ніжки примерзати. Трошки снігом притрясає, бурлак в полі примерзає.
Спрягнути, -гну́, -не́ш, гл. Выпрыгнуть, выпрыснуть. Спрягнув як з лука.
Топцювання, -ня, с.
1) Топтаніе.
2) Ухаживаніе.
Украй нар. 1) По окраинѣ, мимо, возлѣ. Їхала пані вкрай города. 2) Окончательно, совсѣмъ, совершенно. Ой помалу-малу, мій таточку, грай та не врази мого ти серденька вкрай.
