Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буєн

Буєн, -йна, -не Краткая форма отъ буйний. Ой віє вітер, буєн повіває. Грин. ІІІ. 243.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЄН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЄН"
Бергамота, -ти, ж. Родъ грушъ: бергамотъ.
Гайдей, -дея, м. У гуцуловъ: пастухъ рогатаго скота. Cм. гайдай, бовгарь. Шух. І. 189.
Дору́блювати, -люю, -єш, сов. в. доруби́ти, -блю́, -биш, гл. Оканчивать, окончить обрубать (въ шитьѣ). Ти ще й рубця не дорубит, я вже й звернусь. Кв.
Капарис, -су, м. Кипарисъ, Cipressus Angustifolia.
Кульбавочка, -ки, ж. Раст. Hieracium alpinum. Лв. 99.
Леймента́рь, -ря́, м. Рейментарь. Мет. 425.
Ненасит, -ту, м. = ненажир.
Перво нар. = перше. Нічого йому не страшно, не боязько, не болезно стало; а перво з великого жалю так було й обмірає. МВ. І. 46.
Примулити, -лю, -лиш, гл. Занести иломъ. Зверху листом припадена, з споду мулом примулена. Гол. І. 235.
Рижиїще, -ща, с. Поле, гдѣ былъ рижій. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЄН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.