Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буєн

Буєн, -йна, -не Краткая форма отъ буйний. Ой віє вітер, буєн повіває. Грин. ІІІ. 243.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЄН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЄН"
Гука́ння, -ня, с. Крикъ, окликаніе, зовъ.
Гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Зго́дний, -а, -е. = згідний.
Конячина, -ни, ж. Дрянная лошаденка. Найняв я конячину та потягся аж на довгопільський ярмарок. Левиц. І.
Обклеїти Cм. обклеювати.
Підробити, -ся. Cм. підроблювати, -ся.
Побородник, -ка, м. Раст. Tragopogon. Шух. І. 20.
Порозсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разсунуться, раздвинуться (о многихъ).
Спіж, -жу м., спіжовий, -а, -е. = спиж, спижовий. Гн. II. 72. Спіжові гармати. К. Досв. 103.
Талір, -ра, м. = таріль. Винесли три таліри червінців. Шейк. Нема токара вдома, поїхав до Мугильова дерева купувати, таліри виробляти. Грин. III. 520.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЄН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.