Братік, -ка, м.
1) Ум. отъ брат.
2) мн. Раст.: a) Melampyrum nemorosum L. б) Viola tricolor L.
Кишеня, -ні, ж. Карманъ. Спасибі в кишеню не ховають. Шага з кишені панської виймає. Дума. У латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. чортова кише́ня. Родъ брани. Отто дочка, а то батько — чортова кишеня. в кишені гуде. Пусто въ карманѣ, нѣтъ денегъ. Ум. кишенька. Бере люльку у кишеньку, йде до корчми пити.
Напу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. налужитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Надуваться, надуться, напыжиться. Шаровари напужились. 2) Принимать, принять надменный видъ.
Пампуха, -хи, ж. = пампух. Ум. пампушка, пампушечка. Пампушки печуть.
Панва 2, -ви, ж. соб. отъ пан. Понаїздило до волости панви.
Порозбріхувати, -хую, -єш, гл. Разболтать, разсказать всѣмъ (во множествѣ). Оті твої подруги такі, шо ти їм нічого не кажи, бо зараз порозбріхують.
Розвівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розвіяти, -вію, -єш, гл. Развѣвать, развѣять. Буйний вітер повіває, широкий лист розвіває. Шкода, шкода білого цвіту, що розвіяв вітер по всьому світу.
Розсміятися, -міюся, -є́шся, гл. Разсмѣяться. Розсміявся так красно, як би пекла не хотів.
Хибкий, -а, -е. 1) Неустойчивый, шаткій, колеблющійся. Гойдала човник, хибкий як трісочка. Хибкий місток. Хибкий віз. (У лілеї) стебло тоненьке, хибке.
2) Слабый, неустойчивый по характеру, уступчивый. Таке в мене серце хибке, що й не встою, як знов проситимуть. Чудне, хибке, непевне слово в його.
3) Увертливый, ловкій. Хибкий хлопець. А як піде танцювати, то найхибкіщий Лавро.
Челюсти, -тів, м. мн. Устье кухонной печи, дугообразное отверстіе между припічком и самою внутренностью печи. Або горілочку пили.... під челюстами запікану. Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстах печі.
