Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузів'я

Бузів'Я, -в'яти, с. = бузівок. Побігли з двору бузів'ята. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗІВ'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗІВ'Я"
Ділання, -ня, с. Дѣйствіе.
Дра́пати, драпну́ти, драпону́ти, гл. см. дряпати и пр.  
Дякі́в, -ко́ва, -ве Принадлежащій дьячку, дьячковскій. Оттак чини, як я чиню: люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Н. п.
Мо́мот, -та, м. 1) Заика. 2) Бормотунъ.
Понастромлювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и настромити, но во множествѣ. Понастромлюйте на щогли голови рандарські. К. Досв. 123.
Попідточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и підточити, но во множествѣ.
Пролинути, -ну́, -не́ш, гл. Пролетѣть. Ой хоч бачив, — проминуло, галочкою пролинуло. Чуб. V. 190.
Роз'язати, -ся. Cм. роз'язувати, -ся.
Тяжар, -ра, м. = тягар. Лиш один тяжар маю на серці. Федьк.
Халастати, -таю, -єш, гл. Раздавливать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗІВ'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.