Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буґа

Буґа, -ґи, м. = бугай і. Вх. Пч. II. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУҐА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУҐА"
Галичина, -ни, ж. Галиція.
З'ї́жка, -ки, ж. = з'їжа. Хиба мала з'їжка? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Поскарлючувати, -чую, -єш, гл. Искривить, согнуть (многихъ).
Правторити, -рю, -риш, гл. Ссылать, засаживать, упрятывать, отдавать. Свій свого в неволю правторить. Мир. ХРВ. 86.
Приговтатися, -таюся, -єшся, гл. Освоиться, ознакомиться.
Придуха, -хи, ж. Недостатокъ свѣжаго воздуха. Риба від придухи йде на лотоки.
Простити, -ся. Cм. прощати, -ся.
Сподівати, -ва́ю, -єш, гл. Ожидать. Лиш, братіку, тебе довіку не сподівати. ЗОЮР. І. 27. А на святу неділеньку я й столи позастилаю і в гості вас, моя матінко, сподіваю. Мил. 202. До себе великого лицаря Семена Палія у гості сподіває. Макс. (1849), 89.
Шелепа, -пи, об. Нерасторопный, тупой человѣкъ.
Шух, -ха, м. Мѣра дровъ. Шух. I. 265.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУҐА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.