Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буґа

Буґа, -ґи, м. = бугай і. Вх. Пч. II. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУҐА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУҐА"
Барилочко, -ка, с. Ум. отъ барило.
Баришування, -ня, с. Торгашество, барышничанье.
Жу́пити, -плю, -пиш, гл. Крыть крышу связками соломы. Угор.
Зави́да, -ди, об. Завистникъ, завистница. Аф.
Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.  
Красень, -ня, м. Красавецъ. Мир. ХРВ. 131.
Овчина, -ни, ж. 1) Овчина, овечья шкура. 2) мн. Овечья шуба. Із якої се причини вбралась теща у овчини? Н. п.
Порозбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и розбити, но во множествѣ. Двері порозбивав. Мнж. 34. Порозбивали з горілкою бочки. ЗОЮР. І. 245. Він би й губи й зуби усім порозбивав. ЗОЮР. І. 95.
Рожина, -ни, ж. Цвѣтокъ розы. Зацвів козак рожиною, дівка калиною. Чуб. V. 283.
Тюпання, -ня, с. Ходьба мелкими шажками.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУҐА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.