Дослу́хувати, -хую, -єш, сов. в. дослу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й тільки, каже гайдамака, дослухавши сотниківну. 2) Слышать, услышать. Що дослуха — наче крізь воду проточну. Як річ таку суддя дослухав, низенько поклонивсь, потилицю почухав.
Пасемко, -ка, с. Веревочка или нить, которой перевязываются пасма нитокъ.
Перекапостити, -щу, -стиш, гл. Изгадить, окончательно испортить.
Підгір, -гору, м. = підгір'я. Турки й татари підгір узяли.
Повередити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Поз нар. 1) = повз. Один москаль наглядів якось гарну молодичку та все біга поз двір, все біга, щоб як небудь зачепить її. 2) Возлѣ. Поз молоду з лівого боку сідає старша дружка.
Присюди = присядки. Всі сусіди йдуть в присюди, додають йому охоти. Cм. присіди, присядки.
Ревнувати, -ну́ю, -єш, гл. Ревновать. Гриця кохала та й ревнувала. Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю.
Роспарити, -ся. Cм. роспарювати, -ся.
Тушити, -шу́, -шиш, гл.
1) Тушить, гасить. За царя Горошка, як людей було трошка, як сніг горів, соломою тушили.
2) Успокаивать. Мовчанка.... гнів тушить.
