Викрутаси, -сів, м.
1) Извороты, трудныя «па» (въ танцахъ). Виробляв такі викрутаси, що ніхто б і не подумав, що сього козака бито недавно киями.
2) Увертки.
Залиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе. Не до козацького залицяння було убогому бурлаці. Дівчатам до любого повабу, а молодим козакам до залицяння.
Ладі нескл. дѣтск. = ладки. Ладі, ладусі, а де були? — В бабусі.
Нетяга, -ги, м. Бобыль, бѣдняга. Чи нема де якого нетяги? На козаку, бідному нетязі три сиром'язі, опанчина рогозовая, поясина хмеловая. На козаку, бідному нетязі, сап'янці — видні п'яти й пальці, де ступить — босої ноги слід пише. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має; вона дощем покрита, а вітром на славу козацьку підбита. Ум. нетяженька. Нетяго, нетяго, нетяженько моя! де заслужчина твоя? Ув. нетяжище. Струни мої, струни золотії! заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха.
Обмоскалювати, -люю, -єш, сов. в. обмоскалити, -лю, -лиш, гл. Обрусять, обрусить.
Петрівка, -ки, ж.
1) Петровъ постъ. Петрівка — голодівка. Петрівка — переднівок.
2) Пѣсня которая поется въ петровъ постъ. Зберімося, подружечки, заспіваймо петрівочки.
3) Сортъ дыни. Ум. петрівочка. Ой мала нічка петрівочка, не виспалась наша дівочка.
Пишнитися, -нюся, -нишся, гл. = пишатися. А про науку правди всемирньої, которою городи пишняться, ми скажемо, що вона й без городів би обійшлася. Повні рожі так і пишняться.
Польщак, -ка, м. Такъ въ называютъ крестьянина изъ
Стовбуруватий, -а, -е. Стволистый. Стовбурувата редька.
Сучище, -щі, ж. Ув. отъ сука. Хиба ж ти, сучище, не знаєш, що Зевс мій чоловік і брат.
