Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме.
Гордівни́к, -ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки.
Дорожи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Цѣнить. Нас дорожят більш, аніж їх, дарма, що вони пани.
Замішани́на, -ни, ж. Замѣшательство.
Крислатий, -а, -е. Вѣтвистый, развѣсистый. Бересток крислатий.
Млині́вка, -ки, ж. Канава, по которой направлена вода изъ рѣки на мельницу, если послѣдняя помѣщена въ сторонѣ отъ русла рѣки.
Ополоничок, -чка, м.
1) Ум. отъ ополоник.
2) Родъ дѣтской игры.
Павучина, -ни, ж. = павутина.
Поклик, -ку, м. Зовъ, кличъ; воззваніе. Мертве нехотя устає на чарівницький поклик з домовини.
Урівняти, -няю, -єш, гл. Сравнять, уравнять.
