Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузинина

Бузинина, -ни, ж. Одинъ стебель бузины. Ум. бузининка. Виросла бузинника, та така гарна, правенька. Мнж. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗИНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗИНИНА"
Ватуйча, -ча́ти, с. Козленокъ. Шух. І. 211.
Ґари́та, -ти, ж. Карета. Посадили її в ґариту. АД. І. 312.
Загрі́лий, -а, -е. Согрѣвшійся.
Змилюватися, -лююся, -єшся, сов. в. змилитися, -люся, -лишся, гл. 1) Ошибаться, ошибиться. І вже книга не змилиться. Лебед. у. 2) Смыливаться (о мылѣ).
Нарости́ Cм. наростати.
Перепхати Cм. перепихати.
Порозохочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розохотитися, но о многихъ.
Прощава, -ви, ж. Чернь, простой народъ. Угор.
Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1)мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. Чуб. III. 347. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. АД. І. 113. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю. Мир. ХРВ. 357.  
Травний, -а́, -е́ 1) Удобоваримый, съѣдобный. Левч. 167. 2) Питательный. Не хліб добрий, травний, не то що торішній, що не знать, що й їв. Кременч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗИНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.