Відказувати, -зую, -єш, сов. в. відказати, -жу, -жеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Як Христа дочитаються, то не одказуючи йому: «воистину воскресе», побажай чого: так і станеться. Ішов козак дорогою: «помагай-бі, женче!» Вона ж йому відказала! «Здоров бувай, серце.» 2) Оставлять, оставить въ наслѣдство, завѣщать.
Гурма́н, -на, м. = Гуска 2.
Да́ванка, -ки, ж. Кормленіе скота зимой. Вівці тоді саме вийшли на даванку.
Забі́гматися, -маюся, -єшся, гл. Забожиться, употребляя выраженіе: «Бігме».
Комплик, -ка, м. Обрѣзки кожи, склеенные между собой и крѣпко сбитые въ бруси; употребляются также для каблуковъ. Въ такъ называется низкій каблукъ.
Підбійка, -ки, ж. = підбій 1.
Пошморгати, -гаю, -єш, гл.
1) Подергать.
2) Очистить пеньку отъ кострики.
Причепити, -плю, -пиш, гл. Прицѣпить; надѣть, повѣсить. До шиї білий камінь причепіте.
Ціпун, -на, м. = ціпуга. Старий ціпуном потягав мене і по спині, і по руках.
Шпатар, -ра, м. Лучина, щепка. Cм. шпадер.
