Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бувалець

Бувалець, -льця, м. Бывалый, опытный человѣкъ. бувати у бувальцях. Много испытать, извѣдать, видать виды. Ном. № 5775. Батькові доставалося на своєму віку бувати у бувальцях. Стор. II. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУВАЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУВАЛЕЦЬ"
Відщепити, -ся. Cм. відщепляти, -ся.
Ґамну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Гамнути. Жінка сало ґамнула та на кота звернула. Ном. № 4059.
Збі́гатися 1, -гаюся, -єшся, гл. Проситься искать; засуетиться, забѣгать. Говори швидче, бо за мною зараз збігаються. Котл. (1874), 331. За Оксаною, як її викрали, то зараз пан збігався. МВ. І. 133. Взяла да й утекла... Як збігались пани, Бо' храни! трусу такого на все. село. О. 1862. VI. 62.
Лемі́шечка, -ки, ж. Ум. отъ лемішка.
Моска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Бить; стучать. Коваль москає молотком. Вх. Зн. 37.
Перервати, -ся. Cм. переривати, -ся.  
Понатворювати, -рюю, -єш, гл. Надѣлать, натворить.
Попакостити, -кощу, -стиш, гл. Изгадить, испортить.
Пошморг, -гу, м. 1) Дерганіе, подергиваніе. Цей кінь має пошморг у ліворуч. Лубен. у. (Леонтовичъ). 2) Царапина, ссадина. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його на виду і на тілі пошморги. Екатер. у. 3) Слѣды полозьевъ на дорогѣ. А шо, як там дорога? — Та єсть тільки пошморги, а доброї ще нема. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Щадити, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Сберегать. 2) Щадить. 1, безбожний, свого сина не щадить. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУВАЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.