Даре́мно Cм. Даремне.
Замо́вити Cм. замовляти.
Нами́ти Cм. намивати.
Переказувати, -зую, -єш, сов. в. переказати, -жу, -жеш, гл.
1) Пересказывать, пересказать, разсказать. Усього й переказати не можна.
2) Передавать, передать на словахъ. Перекажу я свому роду хоч чорненькою вороною. Перекажіть дівоньці: нехай мене не любить. Він їй переказує поклони. Переказувала мати, щоб ти прийшла до неї.
3) Говорить, сказать все одно за другимъ, называть, назвать одно за другимъ. Та вже нема й казок, усі переказав, — лягаймо спати. Подаруй, каже чорт, мені те, що в тебе дома єсть. Вже царь переказав все, що було в його найкращого, а чорт все каже: ні!
Порікати, -ка́ю, -єш, гл. Укорять, обвинять въ чемъ. Мій писарь вірний мені чоловік, я не дозволю на його порікати.
Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад.
2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила.
Потроїти, -рою, -їш, гл. Раздѣлить на три части.
Похвал, -лу, м. = похвалка.
Простягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. простягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Протягиваться, протянуться. Простяглась та й лежить. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага.
2) Только сов. в. Направиться. Василь.... простягся на музики під верби.
Прудкий, -а́, -е́ Быстрый, скорый. Прудка річка. Прудка коза. Прудка дуже! за поріг не вийдеш, умреш.
