Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

будяччя

Будяччя, -чя, с. соб. отъ будяк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДЯЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУДЯЧЧЯ"
Вихвачати, -ча́ю, -єш и вихвачувати, -чую, -єш, сов. в. вихватити, -чу, -тиш, гл. Выхватывать, выхватить.
Власність, -ности, ж. Собственность. Левиц. Пов. 320. Листи Шевченка тепер уже сталися власністю всеї рідкої землі, всеї слав'янщини. О. 1861. X. 3.
Заборо́тати, -таю, -єш, гл. Затормошить, сбить съ толку. Ви мене заборотаєте, як будете хапати та з одного, а та з другого боку. Вас багато, а я один. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Заправля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. запра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Приправлять, приправить. Заправляла борщ олією. Медову кипучу силу словом заправляє. К. Досв. 113. запра́влена горі́лка. Водка, приготовленная съ кореньями, травами и пр. Прибудь же, мій милий, в неділю уранці, — заправлю горілки в кришталевій пляшці. Мет. 250. 2) Запрашивать, запросить, продавая. Заправив як за батька. Ном. № 10504. 3) Дрессировать, выдрессировать, пріучать, пріучить, упражнять. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. № 1301. 4) Заряжать, зарядить, приготовлять, приготовить къ стрѣльбѣ. Стрілочки струже да в лучок кладе, а з лучка бере да й заправляє. Чуб. ІII, 275. Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити. Мет. 257. 5) Задѣлывать, задѣлать. І ворота того саду кіллями заправив. Мкр. Н. 12. 6) Вставлять, вставить. Викрутив діяменти і заправив зо скла другі. Вх. Уг. 239. 7)но́су. Точить, отточить косу. Желех.
Позалуплювати, -люю, -єш, гл. Залупить (во множествѣ).
Покаятися, -каюся, -єшся, гл. Покаяться. Покаявся злодій у ягодах. Ном. № 2250.
Помийник, -ка, м. Первоначально — человѣкъ, занимающійся выносомъ помоевъ, а затѣмъ всякій человѣкъ, занимающійся грязной работой; бранное слово. Лохв. у. Ти помийник жидівський. Гн. II. 70. 2) Собака, постоянно роющаяся въ помояхъ, любящая помои. Лохв. у.
Пособачитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться подобнымъ собакѣ, переносно: развратиться. А чортова невістка-сучка, пособачилась. Рудч. Ск. У людях був, то не знав тії люльки, а з людей вийшов — пособачивсь: став люльку наминати. Харьк. г.
Сиження, -ня, с. = сидження. За сиження нема їження. Ном. № 8115.
Холоднечка, -ки, ж. Холодъ. А нащо мені лягати? — каже чорт, — я хати змалку не знаю. — А в холоднечку ж як? — У холоднечку? Мені однаково, що зіма, що літо. Г. Барв. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУДЯЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.