Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бужина

Бужина, -ни, ж. = бужанина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖИНА"
Зробляти, -ля́ю, -єш, гл. Обрабатывать. Ой я тобі не наймичка все поле зробляти. Гол. IV. 538.
Китки, -то́к ж., мн. Косы, положенныя надъ ушами. Гол. Од. 72.
Озимніти, -нію, -єш, гл. Охладѣть.
Олживий, -а, -е. Лживый. К. Бай. 150.
Опиряка, -ки, м. = упиряка. Дивиться він, аж там єсть опиряки і возять відьом туди, на ту гору. Грин. II. 77.
Пообрубувати, -бую, -єш, гл. Обрубить (во множествѣ). Пообрубував гілки. Харьк. у.
Продимити, -ся. Cм. продимляти, -ся.
Пудно нар. Страшно. Вх. Зн. 57.
Уписати, -ся. Cм. уписувати, -ся.
Швиргонути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ швиргати. Швырнуть, бросить. Мкр. Н. 31. Скинув з себе відлогу і швиргонув сторожам. К. ЧР. 403.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.