Буц Ii, -ца, м. Насмѣшливое названіе, которое даютъ херсонскіе крестьяне захожему человѣку изъ болѣе сѣверной Малороссіи. Названіе жителя Подольск. губ., употребляемое крестьянами Черкасскаго у.
Волок, -ка, м.
1) Бредень. В ставу було чималенько лящів; ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Чорний волок випив води ставок.
2) Веревка, съ помощью которой тянуть волами копны сѣна, бревна и пр.
3) Нерасколонный чурбанъ, бревно. Ум. волочок.
Колько нар. Колко. На стерні колько. Чи й у вас, як у нас, на леваді колько?
Крихкий, -а́, -е́ Хрупкій, ломкій. Ум. крихке́нький.
Опихати, -хаю, -єш, гл. Очищать отъ шелухи. Ци опиханий, паночку, ячмінь?
Повересілє, -ля, с. = повересло.
Порозсерджувати, -джую, -єш, гл. Разсердить (многихъ).
Розсуд, -ду, м. = розсудок 2.
Ціба́, и цібе́, меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. А ціба! окропу на пса! ціба! Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе!
Шлейка, -ки, ж.
1) Ум. отъ шлея.
2) Подтяжка.
