Брунь! меж. = бринь. Зачепив бруньку за пакілець та брунь, брунь, смика її.
Гавзатий, -а, -е. Гнусливый.
Злітати, -та́ю, -єш, сов. в. злеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл.
1) Слетать, слетѣть. Сивою зозулею до роду злетіла. Ти з неба злетіла. Гусята, качата гречку поїли, на панів ставочок нишки злетіли.
2) Взлетать, взлетѣть. До тебе, Господи, душа моя злітає. Злетів півень на ворота, сказав: кукуріку!
Побідувати, -ду́ю, -єш, гл. Побѣдствовать. Не що вже робити, тра побідувати.
Порозохочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и розохотити, но многихъ.
Пту-гей-са! меж. Крикъ на воловъ: налѣво.
Рупати, -плю, -пиш, гл. Быть желательнымъ, интересовать. Що кому рупить, той про те і лупить. Уже мені після корчію оцей тютюн зовсім не рупить. Оце задінеш де небудь люльку, та цілий день і не згадаєш про неї, бо не заманеться. Щоб материзна вернулась — от мене що ру нило. Його господарство ще не рупить. Тепер додому не потішалося: не рупить мені домівка.
Чулко, -ка, с. Головной уборъ засватанной дѣвушки: картонный обручъ, обвитый лентами, сзади также виситъ пучекъ лентъ.
Шкаредитися, -джуся, -дишся, гл. = гидувати. Шкаредятся жабами.
Щадок, -дку, м. Потомокъ.
