Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузина

Бузина, -ни, ж. Раст. а) Бузина. Sambucus nigra L. Вх. Пч. I. 12. ЗЮЗО. I. 135. На в-городі бузина коренистая. Чуб. V. 9. б) — ялова. Sambucus ebulus L. ЗЮЗО. І. 135. в) — червона. Sambucus racemosa L. ЗЮЗО. I. 135. Ум. бузинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗИНА"
Безпарий, -а, -е. 1) Не имѣющій пары, безпарный. Безпарий віл. 2) Неженатый.
Верхове, -вого, с. Подымная подать, взимаемая отъ трубъ. Кремен. у.
Виписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. виписатися, -шуся, -шешся, гл. Выписываться, выписаться, уходить, уйти изъ общества. Адже ти не виписувався із запорожців? Шевч. 301.
Вітцівщина, -ни, ж. = батьківщина. Желех.
Замолодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать жизнь парня, холостого человѣка.
Кріпко нар. 1) Крѣпко, сильно. Тут, обнявшись кріпко, ми загинем вкупі. Сніп. 2) Очень. Кріпко стереглись наші дівчата панських парубків. О. 1862. V. 109.
Полощувати, -щую, -єш, гл. ? Та покощувано і полощувано шишечку. Мил. 155.
Понаучувати, -чую, -єш, гл. = понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував. К. (О. 1861. II. 228).
Поноченько нар. Довольно темно. Поноченько тоді вже було, не зовсім і видко — не можно і розібрать — що воно. Екатер. у. Уже стало поноченько добре, як ми верталися з поля. Волч. у.
Рамина, -ни, ж. = рама.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.