Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буз

Буз, -зу, м. Раст. Siringa vulgaris, сирень. Посинів як буз. Ном. № 13153. Ум. бузок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗ"
Віджувати, -жую, -єш, гл. Отжевать. Теля віджувало рукава в сорочці.
Гузире́ць, -рця, м. Ум. отъ Гузирь.
Заплі́снявий, -а, -е. Покрытый плѣсенью. Кв. II. 188.
Морщине́ць, -нця́, м. = моршень.
Накрапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Падать каплями. Дрібен дощик іде, накрапається. Чуб. V. 565. 2) Въ одномъ случаѣ употреблено въ значеніи: быть орошеннымъ дождемъ. Вже я на полі набувся, буйного вітру начувся, дрібного дощику накрапався. Грин. III. 671.
Непорухомо нар. = нерухомо.
Обід, о́боду, м. Ободъ. Рудч. ЧП. 250. Ум. обідець.
Одіс.. Cм. отъ відіслати до відіспати.
Порозділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (во множествѣ).
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу. Мнж. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.