Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

утрудняти
утрунок
утрупатися
утрусити
утрутити
утручання
утручати
утручатися
утрясти
утрястися
утуга
утулити
утуляти
утулятися
утушковувати
утушковуватися
утьоком
утюпкатися
утя
утя 2
утягати
утягатися
утягувати
утягуватися
утяжіти
утямити
утямки
утяти
утятина
утятко
ух!
ухабнути
ухання
ухань
ухати
ухатий
ухач
ухвалити
ухвалювати
ухватити
ухватитися
ухвоськати
ухекати
ухекатися
ухи
ухибитися
ухилити
ухильнутися
ухиляти
ухилятися
ухиститися
ухитнутися
ухитритися
ухитруватися
ухитрятися
ухід
ухідчини
ухітний
ухлюпати
ухлюпатися
ухмизувати
ухналь
ухнути
ухо
уходжати
уходжий и ухожий
уходини
уходити 1
уходити 2
уходний
ухожати
ухопити
ухопитися
ухоркати
ухоркатися
уцвісти
уцвяхувати
уциганити
уцідити
уцілити
уцілок
уцінувати
уцькувати
уцюкнути
уцюрити
уця
уцяцьковувати
учадіти
учаклувати
учалювати
учар
учариця
учарувати
учасне
учасний
учасно
участувати
учахнутися
учащання
учащати
учений
ученик
учення
учень
учепистий
учепити
учепитися
учерепити
учереплювати
учесати
учетверзі
учетверо
учетверте
учий
учикрижити
училяпитися
учинити
учинок
учиняти
учинятися
Батожжя, -жя, с. соб. Кнуты, плети. Було ні за що батожжям одшкварить. Рудч. Ск. II. 204. Діжа, діжа! треба тобі віхтя та ножа, а хазяйці батожжа! Грин. І. 77.
Відрікатися, -каюся, -єшся, сов. в. відректися, -речуся, -чешся, гл. Отказываться, отказаться. Родино моя, не відрікайся од мене. Чуб. ІІІ. 129. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас, ідіть собі на очерета, на болота. Чуб. І. 120. Варив чорт з москалем пиво та й солоду відрікся. Ном. № 821.
Де́готь, -гтю, м. = Діготь. В смолі потопає, в дегтю виринає. Чуб. ІІІ. 31.
Дурно́та, -ти, ж. 1) Глупость. 2) соб. Дураки. Аж там сліпа дурнота сидить по застіллю та горілку п'є. Коли ж орда про тебе брехні меле, ти на дурну дурноту мовчки плюй. К. Дз. 107.
Ладусеньки, ладу́сики, ладусі, ж. Ум. отъ ладки.
Пекатися, -каюся, -єшся, гл. Отстраняться отъ кого. Поганий чоловік, я його пекаюся, дарма, що рідний брат. Міусск. окр.
Позолотка, -ки, ж. Сусальное золото. Гол. Од. 60.
Поляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить. Ном. Од. вид. III.
Поприсилати, -ла́ю, -єш, гл. Прислать (во множествѣ). Попросіть книжочок, що з оцім листом поприсилані. О. 1862. VI. 59.
Теребка, -ки, ж. Мѣшокъ, въ который насыпаютъ овесъ для корму лошади. Вх. Зн. 29.
Нас спонсорують: