Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

утрудняти
утрунок
утрупатися
утрусити
утрутити
утручання
утручати
утручатися
утрясти
утрястися
утуга
утулити
утуляти
утулятися
утушковувати
утушковуватися
утьоком
утюпкатися
утя
утя 2
утягати
утягатися
утягувати
утягуватися
утяжіти
утямити
утямки
утяти
утятина
утятко
ух!
ухабнути
ухання
ухань
ухати
ухатий
ухач
ухвалити
ухвалювати
ухватити
ухватитися
ухвоськати
ухекати
ухекатися
ухи
ухибитися
ухилити
ухильнутися
ухиляти
ухилятися
ухиститися
ухитнутися
ухитритися
ухитруватися
ухитрятися
ухід
ухідчини
ухітний
ухлюпати
ухлюпатися
ухмизувати
ухналь
ухнути
ухо
уходжати
уходжий и ухожий
уходини
уходити 1
уходити 2
уходний
ухожати
ухопити
ухопитися
ухоркати
ухоркатися
уцвісти
уцвяхувати
уциганити
уцідити
уцілити
уцілок
уцінувати
уцькувати
уцюкнути
уцюрити
уця
уцяцьковувати
учадіти
учаклувати
учалювати
учар
учариця
учарувати
учасне
учасний
учасно
участувати
учахнутися
учащання
учащати
учений
ученик
учення
учень
учепистий
учепити
учепитися
учерепити
учереплювати
учесати
учетверзі
учетверо
учетверте
учий
учикрижити
училяпитися
учинити
учинок
учиняти
учинятися
Войдування, -ня, с. Барахтанье, возня.
Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Кляковий, -а, -е. Клякове дерево. Дерево, отмѣченное знакомъ для обозначенія мѣста межи. Cм. кляк, клячити. Левч. 48.
Морави́ця, -ці, ж. = мурави́ця 2. І ну щипать лиця. Нащипала... на лицях аж синці знати, наче моровиця повиступала. Св. Л. 14.
Обвітріти, -рію, -єш, гл. Быть обвѣяннымъ вѣтромъ.
Позсідати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и зсісти, но о многихъ.
Попідстригати, -га́ю, -єш, гл. Подстричь (во множествѣ).
Потмарити, -рю, -риш, гл. = потьмарити. На небі усі звізди потмарило. АД. І. 185.
Пригадування, -ня, с. 1) Припоминаніе. 2) Придумываніе.
Ромнянок, -нку, м. Душистая ромашка. Уман. у.
Нас спонсорують: