Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

утрудняти
утрунок
утрупатися
утрусити
утрутити
утручання
утручати
утручатися
утрясти
утрястися
утуга
утулити
утуляти
утулятися
утушковувати
утушковуватися
утьоком
утюпкатися
утя
утя 2
утягати
утягатися
утягувати
утягуватися
утяжіти
утямити
утямки
утяти
утятина
утятко
ух!
ухабнути
ухання
ухань
ухати
ухатий
ухач
ухвалити
ухвалювати
ухватити
ухватитися
ухвоськати
ухекати
ухекатися
ухи
ухибитися
ухилити
ухильнутися
ухиляти
ухилятися
ухиститися
ухитнутися
ухитритися
ухитруватися
ухитрятися
ухід
ухідчини
ухітний
ухлюпати
ухлюпатися
ухмизувати
ухналь
ухнути
ухо
уходжати
уходжий и ухожий
уходини
уходити 1
уходити 2
уходний
ухожати
ухопити
ухопитися
ухоркати
ухоркатися
уцвісти
уцвяхувати
уциганити
уцідити
уцілити
уцілок
уцінувати
уцькувати
уцюкнути
уцюрити
уця
уцяцьковувати
учадіти
учаклувати
учалювати
учар
учариця
учарувати
учасне
учасний
учасно
участувати
учахнутися
учащання
учащати
учений
ученик
учення
учень
учепистий
учепити
учепитися
учерепити
учереплювати
учесати
учетверзі
учетверо
учетверте
учий
учикрижити
училяпитися
учинити
учинок
учиняти
учинятися
Апте́карство, -ва, с. Аптекарское искусство, фармація. Желех.
Волосяний, -а, -е. Волосяной. Там водами тими орудує баба-яга, костяна нога, волосяний язик. Рудч. Ск. І. 135. Основа соснова, волосяне піткання. (Заг. сито). Мнж. 174.
Гуся́тниця, -ці, ж. Родъ большой глиняной кастрюли. Вас. 181.
Допрі́ти Cм. допрівати.
Красно нар. Хорошо, прекрасно, красиво. Красно в садочку. МВ. І. 140. Три дні не живився, а красно дивився. Ном. № 12567. На гуслях грає, красно співає. АД. І. 33. красно, красненько дя́кую. Очень, весьма благодаренъ. (Галиц.). Ум. красненько, красне́сенько.
Прибгати, -бгаю, -єш, гл. 1) Пригнуть. 2) Прибрать къ рукамъ? Захватить? Заберуть усе до нитки, а деколи, як не сховається гарна дівчина або молодиця, то й їх прибгають. Стор. МПр. 68. 3) Прибавить. Та й «Матроза» прибгав би до «Княгині». Шевч. (О. 1862. ІІІ. 7).
Протурчати, -чу, -чиш, гл. 1) = протуркотати. 2)голову, уха. Намозолить уши, твердя постоянно одно и то-же. Ти вже мені сими молодощами й голову протурчав. Г. Барв. 497.
Рів, рову, м. 1) Ровъ. ХС. III. 56. Є груша в лісі і рів коло неї. Драг. 80. Така правда, як у рові вовк іздох. Ном. № 6887. 2) Каналъ. Прийшла жидова рови копати, море спускати, Христа шукати. Чуб. III. 349. Ум. ріве́ць, рівчак, рівчик. Рівець невеличкий прокопаний. Мир. ХРВ. 2 4.
Розламувати, -мую, -єш, сов. в. розлама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Разламывать, разломать.
Снізка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сноза. 2) Въ ярмѣ: каждая изъ двухъ палок, соединяющихъ верхнюю часть ярма (чашовину) съ нижнею (підгорлям). Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250. Cм. снизька, сніз.
Нас спонсорують: