Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

утрудняти
утрунок
утрупатися
утрусити
утрутити
утручання
утручати
утручатися
утрясти
утрястися
утуга
утулити
утуляти
утулятися
утушковувати
утушковуватися
утьоком
утюпкатися
утя
утя 2
утягати
утягатися
утягувати
утягуватися
утяжіти
утямити
утямки
утяти
утятина
утятко
ух!
ухабнути
ухання
ухань
ухати
ухатий
ухач
ухвалити
ухвалювати
ухватити
ухватитися
ухвоськати
ухекати
ухекатися
ухи
ухибитися
ухилити
ухильнутися
ухиляти
ухилятися
ухиститися
ухитнутися
ухитритися
ухитруватися
ухитрятися
ухід
ухідчини
ухітний
ухлюпати
ухлюпатися
ухмизувати
ухналь
ухнути
ухо
уходжати
уходжий и ухожий
уходини
уходити 1
уходити 2
уходний
ухожати
ухопити
ухопитися
ухоркати
ухоркатися
уцвісти
уцвяхувати
уциганити
уцідити
уцілити
уцілок
уцінувати
уцькувати
уцюкнути
уцюрити
уця
уцяцьковувати
учадіти
учаклувати
учалювати
учар
учариця
учарувати
учасне
учасний
учасно
участувати
учахнутися
учащання
учащати
учений
ученик
учення
учень
учепистий
учепити
учепитися
учерепити
учереплювати
учесати
учетверзі
учетверо
учетверте
учий
учикрижити
училяпитися
учинити
учинок
учиняти
учинятися
Величезний, величенний, -а, -е. Огромный, большущій. Желех.
Дочува́ти, -чува́ю, -єш, сов. в. дочу́ти, -чу́ю, -єш, гл. Хорошо слышать, хорошо услышать. Кличу тебе серденятком, ти не дочуваєш. К. Досв. 131. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. Стор. І. 135. Глухий не дочує, то вигадає. Ном. № 8564.
Задери́ка, -ки, об. = задирака.
Кулачити, -чу, -чиш, гл. Бить кулаками. Нікого перше він не бачив; а послі, як прозріє, кулачив рутулян і других врагів. Котл. Ен. VI. 40.
Лозяни́к, -ка, м. Корзинка изъ лозы.
Проскурняк, -ка, м. Раст. Althaea officinalis L. ЗЮЗО. І. 111.
Прохававкати, -каю, -єш, гл. О перепелѣ: прокричать.
Сільний, -а, -е. Соляной. Шух. І. 16.
Хляка, -ки, ж. = хляґа. Що ти будеш на ліжку лежати, а я буду на хляці стояти. Лукаш. 71.
Цабе 1) меж., которымъ направляютъ воловъ направо. От він за батіг та й: «Гей, соб! цабе!» Рудч. Ск. ІІ. 142. Цабе, худий, у ворота, яка харч, така й робота. Ном. № 10363. 2) нар. Направо. Наші студенти повернули цабе та й перелізли в Сухобрусів садок. Левиц. Пов. 26. 3) Какъ существ. с. р. Важная, значительная особа. Ото велике цабе до волости приїздило. Лубен. у. Він дума, що тепер уже дуже велике цабе. Канев. у.
Нас спонсорують: