Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

утрудняти
утрунок
утрупатися
утрусити
утрутити
утручання
утручати
утручатися
утрясти
утрястися
утуга
утулити
утуляти
утулятися
утушковувати
утушковуватися
утьоком
утюпкатися
утя
утя 2
утягати
утягатися
утягувати
утягуватися
утяжіти
утямити
утямки
утяти
утятина
утятко
ух!
ухабнути
ухання
ухань
ухати
ухатий
ухач
ухвалити
ухвалювати
ухватити
ухватитися
ухвоськати
ухекати
ухекатися
ухи
ухибитися
ухилити
ухильнутися
ухиляти
ухилятися
ухиститися
ухитнутися
ухитритися
ухитруватися
ухитрятися
ухід
ухідчини
ухітний
ухлюпати
ухлюпатися
ухмизувати
ухналь
ухнути
ухо
уходжати
уходжий и ухожий
уходини
уходити 1
уходити 2
уходний
ухожати
ухопити
ухопитися
ухоркати
ухоркатися
уцвісти
уцвяхувати
уциганити
уцідити
уцілити
уцілок
уцінувати
уцькувати
уцюкнути
уцюрити
уця
уцяцьковувати
учадіти
учаклувати
учалювати
учар
учариця
учарувати
учасне
учасний
учасно
участувати
учахнутися
учащання
учащати
учений
ученик
учення
учень
учепистий
учепити
учепитися
учерепити
учереплювати
учесати
учетверзі
учетверо
учетверте
учий
учикрижити
училяпитися
учинити
учинок
учиняти
учинятися
Блажчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ благий. Кость блажчий за Григора. Камен. у.
Гілляченька, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Дотовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Дотолочь.
Житня́к, -ка́, м. Ржаной хлѣбъ.
Кодій, -дія, м. Названіе вола съ толстыми ногами. КС. 1898. VII. 46.
Крихта, -ти, ж. 1) Крошка. Голодувала часто, оставляючи дитині і посліднюю крихту. Кв. І. 213. 2) Малость. Приніс я тобі грошенят крихту: п'ять карбованців. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76). 3) Крошка — ласкательное слово, прилагаемое къ людямъ (употребляется преимущественно въ формѣ уменьшит.) Серце моє, крихто моя! Ум. крихітка, крихточка. В чужу землю чужі люде мене заховають, а своєї ся крихотка надо мною ляже. Шевч. 73. Так гуртом по християнській і поховали мою крихітку. Г. Барв. 532. В мене в хазяйстві зайва крихточка не пропаде. Левиц. Пов. 63.
Підніматися, -маюся, -єшся, сов. в. піднятися, -німу́ся, -мешся, гл. 1) Подниматься, подняться. Сонце піднялося височенько. Левиц. І. По всьому селі піднявся галас. Левиц. І. Ой встаньмо, підіймімося. Лукаш. Як підніметься кашель та прездоровий. Кв. 2) Подниматься, подняться, встать. І догори піднявсь у мене волос. К. Іов. 3) Подростать, подрости, вырости. І дочка у їх росла, уже чимала піднялась. Шевч. 4) Подниматься, подняться, возвышаться, возвыситься. І ти, Капернауме, що аж до неба піднявся, аж у пекло провалишся. Єв. Л. X. 15. Дух народній поти не підніметься, поки люде просвіщені не ввійдуть у народню сем'ю рідними братами. К. (О. 1862, III. 24). 5) Браться, взяться за какое либо дѣло. Піднялась охочим серцем Ївга до підпомоги. Г. Барв. 249. 6) світ йому вгору піднявсь. Легко и вольно ему сдѣлалось. Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене, рідна матінко! МВ. (О. 1862. III. 49). Дома такий тихий, не гуляв, мало й говорить, а вийде в степ, — другий чоловік, неначе світ йому вгору піднявсь. МВ. І. 65.
Попостояти, -сто́ю, -їш, гл. Простоять много, настояться. Добре, що перва прийшла, а то б попостояла. Г. Барв. 498.
Руйнування, -ня, с. Разрушеніе. Не забудь буяння злющих, руйнування огняного. К. Псал. 171.
Співа, -ви, ж. Пѣніе, пѣсня. А де ж Гонта?... чому не співає? нема його; тепер йому мабуть не до неї, не до співи. Шевч. 201.
Нас спонсорують: