Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ухлюпати

Ухлюпати, -паю, -єш, ухлюстати, -таю, -єш, гл. Обрызгать, забрызгать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХЛЮПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХЛЮПАТИ"
Дрі́жчі Cм. дріжджі.
Загати́вода, -ди, м. Сказочное существо, могущее удерживать, запруживать воду. Драг. 257, 259.
Землепи́сний, -а, -е. Географическій. Желех.
Кращіший, -а, -е. Ср. ст. отъ кращий. Над Марусю нема й кралі кращішої. Харьк.
Метикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, соображать.
Повікувати, -ку́ю, -єш, гл. Долго жить. Вх. Зн. 50.
Розчухувати, -хую, -єш, сов. в. розчухати, -хаю, -єш, гл. 1) Расчесывать, расчесать (тѣло). Турн собі розчухав литку. Котл. Ен. V. 59. 2) Понимать, понять, сообразить. Спасибі! — сказав голосно Уласович, не розчухавши, що йому наговорив пан Пістряк. Кв. І. 91.
Стукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. АД. 1. 23. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. Чуб. V. 170. 2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл. Стор. МПр. 44.
Усмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться, найти смѣлость. Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало.... не всмілимось. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35)
Херувим, -ма, м. Херувимъ. К. МХ. 28. Митра на голові херувимом дана. Чуб. І. 179. Ум. херувимчик. Двокрилий херувимчик. Левиц. І. 286.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УХЛЮПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.