Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

улізливий
улізти
улій
улік
уліпити
уліплювати
улітати
уліті
улітку
улічити
улляти
улови
уловити
уловитися
улога
улогвистий
улогий
улоговина
уложина
уложити
уложитися
улолокати
уломити
уломитися
уломок
улонька
улошний
улузнутися
улукошетити
улупити
улучати
улучен
улучити
улучний
улучність
улучно
улущити
улюбити
улюбленець
улюблений
улюбляти
улюблятися
улютувати
улягати
улягатися
улягова
уляговина
улягтися
улякатися
уляпати
уляпувати
уляпуватися
ум
умазати
умазувати
умазуватися
умаїти
умалити
умалькувати
умаляти
умалятися
уманити
уманіжитися
уманювати
умастити
умаститися
уматеріти
уматерніти
умати
умах
умаювати
умедити
умелигати
умен
уменшати
уменшатися
умережити
умерлець
умерлий
умерлини
умертвити
умерти
умертися
умерчик
умести
уметати
уметити
умець
умивальний
умивальниця
умиваний
умивання
умивати
умиватися
умикати
умикатися
умикнути
умилити
умилосердити
умилосердитися
умилосердствоваться
умилостивити
уминати I
уминати II
умисел
умислити
умисне
умисний
умитель
умити
умич
умишляти
умілий
уміло
умінний
умірати
умірачка
умірущий
уміряти
умісити
Бліхарь, -ря, м. Бѣлильщикъ (полотна). Вх. Лем. 392.
Заоблогува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О полѣ: остаться невоздѣланнымъ. Чуб. VI. 62.
Затуга́віти, -вію, -єш, затугну́ти, -гну, -неш, гл. Загустѣть, затвердѣть; уплотниться. Болото затугавіло, що й ноги не витягнеш. Камен. у. Трохи хай глина затугне, тоді можна ще замазать. Канев. у. Cм. затужавіти.
Карюковий, -а, -е. Принадлежащій карюко́ві.
Патлашки, -шок, ж. мн. Родъ растенія. Ой на горі, на горі зацвіли патлашки. Грин. III. 231.
Перебалочок, -чка, м. Небольшая лощинка. (Залюб.).
Перериватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перерва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. 1) Перерываться, перерваться. Хиба мені перерваться та навздогін цілуваться. Ном. № 5265. Як не перерветься. Изо всѣхъ силъ что либо, дѣлаетъ. І робити — не прибити, а жать не нагнеться, а почує свистілочку, — як не перерветься. Грин. III. 67. 2) Прерываться, прерваться, прекратиться. 3) Подрываться, подорваться? Гори мої, гори! То мі тяжко на вас, перервався милий, ходячи через вас. Гол. III. 433.
Пожиток, -тку 1) Пропитаніе. Дастъ Бог день — дасть і пожиток. Ном. № 79. 2) Житье, достатки. За цього пана у нас стали погані пожитки. Харьк. у. 3) Имущество. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток. К. Досв. 83. 4) Прибыль, польза, выгода. Чимало чого учені вигадали на пожиток усім людям. Ком. II. 91.
Позазнічний, -а, -е. = позавчорашній. Вх. Зн. 65.
Спохова нар. Наклонно. Шух. І. 79. Cм. слухово.
Нас спонсорують: