Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

улізливий
улізти
улій
улік
уліпити
уліплювати
улітати
уліті
улітку
улічити
улляти
улови
уловити
уловитися
улога
улогвистий
улогий
улоговина
уложина
уложити
уложитися
улолокати
уломити
уломитися
уломок
улонька
улошний
улузнутися
улукошетити
улупити
улучати
улучен
улучити
улучний
улучність
улучно
улущити
улюбити
улюбленець
улюблений
улюбляти
улюблятися
улютувати
улягати
улягатися
улягова
уляговина
улягтися
улякатися
уляпати
уляпувати
уляпуватися
ум
умазати
умазувати
умазуватися
умаїти
умалити
умалькувати
умаляти
умалятися
уманити
уманіжитися
уманювати
умастити
умаститися
уматеріти
уматерніти
умати
умах
умаювати
умедити
умелигати
умен
уменшати
уменшатися
умережити
умерлець
умерлий
умерлини
умертвити
умерти
умертися
умерчик
умести
уметати
уметити
умець
умивальний
умивальниця
умиваний
умивання
умивати
умиватися
умикати
умикатися
умикнути
умилити
умилосердити
умилосердитися
умилосердствоваться
умилостивити
уминати I
уминати II
умисел
умислити
умисне
умисний
умитель
умити
умич
умишляти
умілий
уміло
умінний
умірати
умірачка
умірущий
уміряти
умісити
Вишкандибуватися, -буюся, -єшся, гл. При игрѣ въ шкандибки забрасывать палку дальше другихъ, пуская при этомъ ее колесомъ, чтобы она ударялась о землю то однимъ концомъ, то другимъ. КС. 1887. VI. 476.
Вірля, -ляти, с. = орля.
Дим, -му, м. Дымъ. Стид не бим, очей не виїсть. Ном. № 3206. Хто вітру служить, тому димом платять. Ном. № 7166. Намітка як дим тоненька. МВ. І. 122. По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. Чуб. ІІІ. 308. Ди́мом пішло́ (Ном. № 1904), — взяло́ся. Сгорѣло. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. К. Досв. 123. Ум. Димо́к, димо́чок. К. ЧР. 235. Чуб. V. 704. Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає. Чуб. V. 1026.
Духови́к, -ка́, м. Ливеръ. Ком. II. 3.
Налама́ти Cм. наламувати.
Обчастувати, -ту́ю, -єш, гл. Поподчивать (водкой). Обчастувавши, хазяїн... О. 1862. IV. 89. Уже всіх багатших обчастували. Чуб. II. 273.
Предозвілля, -ля, с. Приволье, раздолье, удобное мѣстоположеніе. У вас тут гарне предозвілля і вода близька, над річкою городи... Волч. у.
Пструг, -га, м. Рыба Salmo fario, форель. Вх. Пч. II. 20. Ум. пстружок. Желех.
Розгубити, -ся. Cм. розгублювати, -ся.
Циганити, -ню, -ниш, гл. 1) Выманивать, выпрашивать (о цыганахъ). 2) Въ свадебномъ обрядѣ: ходить по хатамъ, выпрашивать, — Cм. циганщина. МУЕ. І. 155. (Полт.). Грин. ІІІ. 455.
Нас спонсорують: