Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

умістити
умітати
умітенінко
уміти
умітний
уміцнити
уміцняти
умічати
умішати
умішувати
уміщати
уміщатися
умкнути
умлівати
умний
умниця
умнозі
умняти
умова
умовини
умовити
умовка
умовкати
умовлений
умовляти
умовлятися
умовний
умовно
умовчати
умокати
умокріти
умолити
умолот
умолоти
умолотися
умолотити
умолотний
умонятися
умордувати
уморити
уморитися
уморхати
умостити
умотати
умотувати
умотуватися
умоцьовувати
умоцюватися
умочати
умочок
умощувати
умощуватися
умрець
умудрити
умудритися
умудрувати
умудруватися
умулитися
умуровувати
умчати'
ум'якніти
ум'яти
унада
унадитися
унадливий
унадний
унапуски
унаслідувати
унатуритися
унахилку
унезабарі
унести
унещасливити
универсал
универсальний
университет
унигати
униз
унизу
уникати
униматися
унимливий
унит
уництво
уницький
унишкнути
унишкнутися
унівець
унімати
унія
уніят
уніятка
уніятський
уносити
уноситися
уночі
уношення
унудити
унук
унука
унуків
унурити
унуритися
унуча
унученька
унученя
унучечка
унучка
унучок
уняти
унятливий
унятливо
уорати
уорюватися
упад
упадати
упадатися
упадок
упадь
упаковування
Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Заспа́тися, -сплю́ся, -пи́шся, гл. Обрюзгнуть отъ сна, имѣть сонный видъ. Чуб. V. 106.
Зосібна нар. Порознь, каждое отдѣльно. Єсть же і иншого багато, що зробив Ісус, що, коли б писати зосібна, то думаю, що й сам світ не помістив би писаних книг. Єв. І. XXI. 25.
Картівництво, -ва, с. Картежъ. К. ХП. 20.
Квашія, -шії, ж. Длинная полоса кожи. Як коняка, або инша скотина здохне, її обдеруть, шкура висохне, потім її мочать, далі воголять, складають у четверо, або й більш і надавлюють на день (не більш), а потім б'ють (ріжуть) на квашії (длинныя полосы). Черноморія. Ув. квашія́ка. Хто кому скаже брешеш, так тому од с... до потиляки вирізати на три пальці шкури квашіяки. Мнж. 124.
Півголосом нар. Въ полголоса. Желех.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Порозруйновуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Разрушиться (во множествѣ). Будівлі без догляду порозруйновувалися.
Уплітка, -ки, ж. 1) Гарусная лента въ косахъ. Гол. Од. 72. 2) Чужіе волосы, вплетаемые женщинами въ косы. О. 1861. XI. 27. Ум. уплі́точка.
Шевчиха, -хи, ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила. Чуб. V. 818.
Нас спонсорують: