Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

умістити
умітати
умітенінко
уміти
умітний
уміцнити
уміцняти
умічати
умішати
умішувати
уміщати
уміщатися
умкнути
умлівати
умний
умниця
умнозі
умняти
умова
умовини
умовити
умовка
умовкати
умовлений
умовляти
умовлятися
умовний
умовно
умовчати
умокати
умокріти
умолити
умолот
умолоти
умолотися
умолотити
умолотний
умонятися
умордувати
уморити
уморитися
уморхати
умостити
умотати
умотувати
умотуватися
умоцьовувати
умоцюватися
умочати
умочок
умощувати
умощуватися
умрець
умудрити
умудритися
умудрувати
умудруватися
умулитися
умуровувати
умчати'
ум'якніти
ум'яти
унада
унадитися
унадливий
унадний
унапуски
унаслідувати
унатуритися
унахилку
унезабарі
унести
унещасливити
универсал
универсальний
университет
унигати
униз
унизу
уникати
униматися
унимливий
унит
уництво
уницький
унишкнути
унишкнутися
унівець
унімати
унія
уніят
уніятка
уніятський
уносити
уноситися
уночі
уношення
унудити
унук
унука
унуків
унурити
унуритися
унуча
унученька
унученя
унучечка
унучка
унучок
уняти
унятливий
унятливо
уорати
уорюватися
упад
упадати
упадатися
упадок
упадь
упаковування
Викрутень, -тня, м. 1) Извилина. Мо' в їх земля при купі, а в нас викрутні. Канев. у. 2) Плутня. Викрутнями перебувається. Ном. № 817. 3) Изворотливый человѣкъ. Бач, який викрутень. Ном. № 3019.
Вимести Cм. вимітати.
До́вбишка, -ки, ж. Жена литаврщика.
Очепіритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Грин. І. 44. Нахилив вишню, очепірився та їсть. Харьк. у.
Пасисто нар. Полосами. Висипав мак пасисто.
Перезати, -ся, -жу, -ся, -жеш, -ся, гл. Опоясывать, ся.
Підсмажуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. підсмажитися, -жуся, -жишся, гл. Поджариваться, поджариться.
Полива, -ви, ж. 1) Глазурь, мурава. Шух. І. 262, 264. 2) Глазированная, муравленная посуда. Повіз поливу аж у Чорноморію на продаж.
Справа 1, -ви, ж. 1) Дѣло, дѣйствіе. В той час була честь, слава — військовая справа. Макс. кепська справа. Плохо! Плохо дѣло! 2) Дѣло, тяжба, судебный процессъ. Нехай судці розберуть тую справу. Н. Вол. у. З бабою і дідько справу програв. О. 1862. X. 34. 3) Въ ариѳметикѣ: дѣйствіе. К. Гр. 100. Кон. Ар. 2. Чотирі справи з арифметики. О. 1862. ІІІ. 76. 4) У Мирнаго: актъ, дѣйствіе сценическаго произведенія. Перемудрив. Комедія в пяти справах. (К. 1886)). 5) Необходимые для какого либо дѣла инструменты, снаряды. «Заграв би вам, та бачите — справи нема, справи. Учора був на базарі — кобза зопсувалась, розвалилася» — А струни? — «Тільки три осталось». Шевч. 267. Ум. справка.
Спуск, -ку, м. Случка животныхъ. О. 1862. V. Кух. 32.
Нас спонсорують: