Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

ужадати
ужака
ужалітися
ужалувати
ужамати
ужанція
ужарити
ужати
ужатися
ужах
ужахнути
ужахнутися
ужачки
ужва
ужгнути
уже
ужеребити
ужеребитися
уживальний
уживальність
уживаний
уживання
уживати
уживатися
уживок
ужик
ужинатися
ужинок
ужисько
ужити
ужитковий
ужиткування
ужиткувати
ужитний
ужиток
ужиточний
ужиточно
ужище
ужів
ужівка
ужілка
ужов
ужовий
ужовкнути
ужувати
уз
уза
узабоч
узаводи
узавтра
узагалі
узад
узадовзі
узаємний
узаємність
узаємно
узайві
узаміт
узаочі
узапасити
узапліш
узбережжя
узбіч I
узбіч II
узбіччя
узброїти
узброювати
узброюватися
узварець
узварь
узвати
узвичаїтися
узвіз
узгір'я
узголов'я
узгряничанин
узгряниччя
узгрянишник
узда
уздвір'я
уздениця
уздечка
уздила
уздіниця
уздовж
уздогін
уздоровити
уздоровляти
уздрівати
уздріватися
уздрячку
узивати
узимки
узирити
узімі
узір
узлик
узлитися
узлісок
узлуватий
узміжок
узнавати
узнаватися
узол
узолити
узорець
узорити
узоряти
узріти
узувати
узуватися
узуття
узький
узько
узьмінь
узяти
узятися
узяток
узяття
узяха
Гонки́й, -а́, -е́. 1) = Гінкий. Тонка, гонка ще й висока, листєм широка. Грин. ІІІ. 199. 2) Быстрый (о лошади). Коні гонкі як вітер. Рк. Левиц.
Замо́жність, -ности, ж. Зажиточность, состоятельность. Яка заможність, така й скупость. Ном. № 12089.
Кладій, -дія, м. = кладільник. Кладієві найважче, бо той скидав снопи, той пхав, а я один. Канев. у.
Опарь, -рі, ж. опарь, -ря, м. 1) Незамерзающее мѣсто на болотѣ. Вас. 207. 2) Промоина, продушина во льду. Сим. 119, 147. Мнж. 187.
Підбармовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. підбармуватися, -муюся, -єшся, гл. 1) Подкрашиваться, подкраситься. 2) Поддѣлываться, поддѣлаться. Пластун підбармовується ходом тієї звіряки, яку він... сподівається знайти. О. 1862. II. 6
Плетінка, -ки, ж. 1) Вязаная шерстяная рукавица, которая вкладывается въ кожаную. Лебед. у. 2) Свитая, сплетенная мѣдная проволока, употребляемая при украшеніи деревянныхъ издѣлій инкрустаціями и пр. Шух. І. 273, 280, 277. 3) Родъ вышивки. Шух. І. 155, 156.
Понаварювати, -рюю, -єш, гл. Наварить (во множествѣ). Маркев. 71. Вона заходилась, — понапікала хліба, понаварювала. Грин. II. 85. Мати понапікала й понаварювала. Левиц. Пов. 154.
Середняк, -ка, м. Сердцевина рога. Cм. осередок 1. Вас. 163.
Фляшечка, -ки, ж. Ум. отъ фляшка.
Червеняк, -ка, м. 1) пт. Erythacus rubecula. Вх. Уг. 275. 2) пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12. Ум. червенячо́к.
Нас спонсорують: