Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

ужадати
ужака
ужалітися
ужалувати
ужамати
ужанція
ужарити
ужати
ужатися
ужах
ужахнути
ужахнутися
ужачки
ужва
ужгнути
уже
ужеребити
ужеребитися
уживальний
уживальність
уживаний
уживання
уживати
уживатися
уживок
ужик
ужинатися
ужинок
ужисько
ужити
ужитковий
ужиткування
ужиткувати
ужитний
ужиток
ужиточний
ужиточно
ужище
ужів
ужівка
ужілка
ужов
ужовий
ужовкнути
ужувати
уз
уза
узабоч
узаводи
узавтра
узагалі
узад
узадовзі
узаємний
узаємність
узаємно
узайві
узаміт
узаочі
узапасити
узапліш
узбережжя
узбіч I
узбіч II
узбіччя
узброїти
узброювати
узброюватися
узварець
узварь
узвати
узвичаїтися
узвіз
узгір'я
узголов'я
узгряничанин
узгряниччя
узгрянишник
узда
уздвір'я
уздениця
уздечка
уздила
уздіниця
уздовж
уздогін
уздоровити
уздоровляти
уздрівати
уздріватися
уздрячку
узивати
узимки
узирити
узімі
узір
узлик
узлитися
узлісок
узлуватий
узміжок
узнавати
узнаватися
узол
узолити
узорець
узорити
узоряти
узріти
узувати
узуватися
узуття
узький
узько
узьмінь
узяти
узятися
узяток
узяття
узяха
Безпуття, -тя, с. Бездорожье, безпутица. Шейк.
Бляха, -хи, ж. 1) Металлическая пластинка, металлъ въ листахъ. Шух. I. 277. Труну збудували, срібними бляхами обкували. Грин. ІІІ. 666. Всі покриті срібнов бляхов. Федьк. І. 26. 2) Жесть. Въ томъ же значеніи: біла бляха. Дах, критий білою бляхою. Св. Л. 25. На кожнім (піддашку) хрест, білою бляхою обкований. Св. Л. 25. 3) Кровельное желѣзо. Левиц. ПЙО. І. 476. 4) Родъ четырехугольной сковороды изъ листоваго желѣза, противень. Владим. у. Черниг. у. Печеню.... вкладають на бляху, вливають трошки води, щоб не припалилася і печуть. МУЕ. І. 106. Пражать горох на блясі. МУЕ. І. 99. 5) Бляха, знакъ (у сотскаго и пр.) На грудях з бляхою лядунка. Котл. Ен. Ум. бляшка, бляшечка. Соцький ... з мідною бляшкою на свиті. О. 1862. ІХ. 63.
Виповчитися, -чуся, -чишся, гл. Исполниться. Шух. І. 43.
Допа́сти I, -ся. Cм. допасати, -ся.
Перетика, -ки, ж. 1) Преграда. На наших огородах нема а ніде ніякої перетики, хоч наскрізь пройди. Мнж. 189. Доїхав до перетики, спинив біля кормчи коней. О. 1862. І. 41. Плетень въ глухомъ заулкѣ, тупикѣ. Лебед. у. 2) Граница между двумя владѣніями, образуемая рядомъ деревьевъ? У перетику ходила по горіхи (по опеньки, по дрова). Шевч. 540. 3) Поперечная цвѣтная полоска на бѣломъ.
Попка, -ки, ж. Зрачекъ. Вх. Уг. 261.
Розралити, -лю, -лиш, гл. Распахать ралом.
Тупити, -плю́, -пиш, гл. Притуплять, тупить. Нащо ти ножа тупиш?
Шкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати. Аж он Семен шкутильгає. Черк. у.
Шумелинє, -ня, с. Листы, въ которые завернуть початокъ кукурузы. Шух. I. 100. Kolb. I. 51.
Нас спонсорують: