Братко, -ка, м. 1) Ум. отъ брат. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. мн. ч. братки и браткове. Промовив до всіх монархів: «Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. 2) мн. братки. а) Родъ хлѣбнаго печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки... каленика. б) Раст. = братік 2.
Гріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Грѣшить. Хто спить, той не грішить. 2) Гріши́ти на ко́го. Подозрѣвать кого, взводить напраслину, грѣшить. Не гріши на Бога — чорт діти забрав.
Знічев'я нар. = знечев'я.
Перепелиця, -ці, ж.
1) Перепелка. В чистім полі все перепелиці. Употребляется какъ ласкательное слово для женщинъ, особенно въ уменьш, формѣ. Мої сестриці, мої перепелиці, мої пташечки щебетливі.
2) Названіе коровы.
3) Родъ игры. Ум. перепеличка.
Понагодовувати, -вую, -єш, гл. Накормить (многихъ). Він понагодовував салом усіх.
Понамощувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и намостити, но во множествѣ.
Прадідівський, -а, -е. Прадѣдовскій.
Протурчати, -чу, -чиш, гл.
1) = протуркотати.
2) — голову, уха. Намозолить уши, твердя постоянно одно и то-же. Ти вже мені сими молодощами й голову протурчав.
Розгрімотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разгремѣться.
Шелестіти, -щу, -стиш, гл. Шелестѣть, щумѣть. По соломі ходить, та не шелестить. А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. Уліз у чужу солому, та ще й шелестить.
