Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ученик

Ученик, -ка, м. = учень. Посідали з Ісусом ученики його. Св. Мр. II. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧЕНИК"
Де́рба, -би, ж. Дернъ.
Змінний, -а, -е. Измѣнчивый, измѣняющійся. Желех. Змінне. Плата за промѣнъ денегъ. Від сотки треба жидові дати тільки а тільки змінного. Вх. Зн. 22.
Іменитий, -а, -е. Именитый, знатный. Миколай імня знаменито, побіждає всіх іменитих. Чуб. І. 169.
Наду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Вздумать, придумать. 2) Вспомнить.
Окрутасом нар. = викрутасом.
Позринати, -на́ємо, -єте, гл. Вынырнуть, всплыть на поверхность (во множествѣ). Помочила коноплі та мабуть погано придавила, а вони й позринали. Харьк. у.
Пообпоганюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
Тартак, -ка, м. Лѣсопильный заводъ. Ум. тартачок.
Тереш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.
Щимки, -ків, м. мн. Тиски. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то не здумаєш. Ном. № 10049.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЧЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.