Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ученик

Ученик, -ка, м. = учень. Посідали з Ісусом ученики його. Св. Мр. II. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧЕНИК"
Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Вапенник, -ка, м. = вапельник. О. 1861. І. Слов.
Добала́кати, -каю, -єш, гл. Договорить. Чи ти вже своє добалакав? Харьк. у.
Ку! меж. = куку! А зозуленька — як ку, так ку! А соловейко — як тьох, так тьох! Чуб. V. 589.
Перепарувати, -ру́ю, -єш, гл. Перестать испаряться.
Плащаниця, плащени́ця, -ці, ж. 1) Плащаница, изображеніе на полотнѣ положенія во гробъ Спасителя. За чужую крівавицю купив у церкву плащеницю. Ном. № 13556. 2) Родъ писанки съ равностороннимъ четырехконечнымъ крестомъ въ орнаментѣ. КС. 1891. VI. 371.
Похвицати, -цаю, -єш, гл. Побрыкать нѣкоторое время.
Розбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. розбу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть. Ходи, милий, роздіну, розбую. Чуб. V. 615.
Сукатися, -каюся, -єшся, гл. = сучи́тися.
Усилятися I, -ляюся, -єшся, сов. в. усилитися, -люся, -лишся, гл. Вдѣваться въ иглу (о ниткѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЧЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.