Вив'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Провялить. 2) Истощить, изнурить, обезсилить.
Глоба, -би, ж.
1) Согнутое отъ природы дерево.
2) Желѣзный клинъ.
3) Переносно: хлопоты, забота, обуза, непріятность. Оце мені глоба на шию з отцією роботою!
Зві́дси, зві́дсі, зві́дсі́ль, звідсіля́, нар. Отсюда. Шкода ж тя, козаче, звідси відсилати. Іди собі звідсі! Пусти мене звідси додому на Вкраїну.
Оболо́к, -ка, м. 1) Окно. По під мій оболок до другої ходить. 2) мн. Оболоки. Лазурь небесная. Це, що ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки, а те, шо ходить по під оболоками, до то хмара. Cм. облак.
Ослюк, -ка, м. Мулъ, лошакъ.
Помостити, -мощу, -стиш, гл. 1) Вымостить, настлать. Ми мости помостимо та й підемо гулять. 2) Наложить, настлать. Прийшов у садок, помостив на деревині колючок і сів на їх. 3) Свить (гнѣздо). Не мости гніздечка й у лужечку, помости гніздечко й у садочку.
Посев, -сла, м. = посел. Послали посла аж под Парну, поймав же посев турчанина.
Постукотіти, -чу, -чеш, гл. Постучать.
Прасування, -ня, с. Глаженье, утюженье. Ніч просиділи панянки над прасуванням.
Требно нар. Требовалось, было потребовано. Корчмарочка добрі зная, что мні спотребно, повни лашки наливає, хотя і не требно.
