Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

учарувати

Учарувати, -рую, -єш, гл. 1) Очаровать. 2) Приколдовать. Чи ти мене вчарувала, чи трутовки дала, ой що ж бо ти мені розум зовсім відібрала. Лукаш. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧАРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧАРУВАТИ"
Божка, -ки, ж. = божіння. Шух. І. 41.
Вудити, -джу, -диш, гл. = надити рибу.
Дзе́ркало, -ла, с. Зеркало. Кв. Ном. № 5227. Ум. Дзе́ркальце. Ком. ІІ. 41. МВ. І. 25.
Заряжа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. заряди́ти, -жу́, -диш, гл. Заряжать, зарядить. Заряжайте ясне ружжо чорним порошком. Чуб. V. 1011. Узяв джура, та узяв малий пістолі заряжати. Мет. 401.
Захрупостіты, -щу, -стыш, гл. Захрустѣть, затрещать; о снѣгѣ: заскрипѣть. Захрупостів сніг. Г. Бара 167.
Зачелядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пойти въ слуги, въ услуженіе.
Лебеденя, -ня́ти, с. = лебедя́. Ум. лебеденятко.
Оженічко, -ка, с. = оженіння. на оженічку. Въ лѣтахъ жениха. Маю братчика — на оженічку, маю сестричку — на відданєчку. Kolb. І. 106.
Пропудити, -джу, -диш, гл. Прогнать. Вітер дощ пропудить. Чуб. І. 239.
Хи! меж. 1) Фу! Хи ти скаженої собаки люде, неначе я один в світі тіки і є. Драг. 127. 2) Дѣтск. Обожжешься. О. 1862. IX. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЧАРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.