Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

усилковуватися
усиловувати
усиловуватися
усилу
усилувати
усильніти
усиляти
усилятися I
усилятися II
усинобожити
усиновити
усиновлення
усиновляти
усипати I
усипати II
усипище
усипляти
усиплятися
усиротіти
уситити
усихати
усичок
усігди
усідати
усідлати
усікати
усілякий
усінниця
усісінький
усісінько
усісти
усічи
усіяти
ускакнути
ускакувати
ускок
ускоки
ускорах
ускорен
ускосом
ускочити
ускочку
ускромадити
ускромити
ускромляти
ускрут
ускубнути
ускубти
ускучитися
уславити
уславляти
уславлятися
услід
услон
услуга
услуговувати
услугування
услугувати
услужити
услужливий
услужник
услухнути
усмагнути
усмажитися
усмак
усмакувати
усмерть
усмикнути
усмирити
усмиряти
усмілитися
усміти
усміх
усміхатися
усміхливий
усміхнутися
усмішити
усмішка
усмоктати
усмоктувати
усмоктуватися
усмолити
усмолювати
уснаститися
усобитися
усобиця
усобник
усовістити
усовіщати
усок
усокотити
усоліти
усолодати
усолодити
усолодитися
усоромити
усохлий
усохнути
усохти
усочок
успівати
успішати
успішатися
усподі
усправедливити
усправедливитися
усправедливлювати
усправжки
успятки
уста
уставання
уставати
уставити
уставка
уставляти
установа
установити
установляти
устанок
устарати
Бобовник, -ка, м. Раст. Menyanthes trifoliata L. ЗЮЗО. І. 128.
Варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. МУЕ. ІІІ. 93. Сим. 11. КС. 1883. II. 380. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Мет. 190. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Кв. І. 14. Ум. дру́женько, др́жонько. Грин. ІІІ. 436. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю. Н. п.
Кілювати, -люю, -єш, гл. Задѣлывать, забирать стѣну вертикально поставленными жердями. Кілювати хату. Камен. у.
Леляк, -ка, м. Козодой, лилокъ. Радом. у.
Лі́туватися, -туюся, -єшся, гл. = літувати. Констант. у.
На́рід, -роду, м. = народ. Любить бо нарід наш. Єв. Л. VII. 5.
Скорс, -са, м. 1) Загнутый конецъ полоза у саней. Канев. у. 2) Отрубокъ пня, служащій болванкою для трубокъ. Вас. 148.
Стілечки, стілечко, нар. Ум. отъ стільки.
Шахрайство, -ва, с. Мошенничество.
Нас спонсорують: