Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

усилковуватися
усиловувати
усиловуватися
усилу
усилувати
усильніти
усиляти
усилятися I
усилятися II
усинобожити
усиновити
усиновлення
усиновляти
усипати I
усипати II
усипище
усипляти
усиплятися
усиротіти
уситити
усихати
усичок
усігди
усідати
усідлати
усікати
усілякий
усінниця
усісінький
усісінько
усісти
усічи
усіяти
ускакнути
ускакувати
ускок
ускоки
ускорах
ускорен
ускосом
ускочити
ускочку
ускромадити
ускромити
ускромляти
ускрут
ускубнути
ускубти
ускучитися
уславити
уславляти
уславлятися
услід
услон
услуга
услуговувати
услугування
услугувати
услужити
услужливий
услужник
услухнути
усмагнути
усмажитися
усмак
усмакувати
усмерть
усмикнути
усмирити
усмиряти
усмілитися
усміти
усміх
усміхатися
усміхливий
усміхнутися
усмішити
усмішка
усмоктати
усмоктувати
усмоктуватися
усмолити
усмолювати
уснаститися
усобитися
усобиця
усобник
усовістити
усовіщати
усок
усокотити
усоліти
усолодати
усолодити
усолодитися
усоромити
усохлий
усохнути
усохти
усочок
успівати
успішати
успішатися
усподі
усправедливити
усправедливитися
усправедливлювати
усправжки
успятки
уста
уставання
уставати
уставити
уставка
уставляти
установа
установити
установляти
устанок
устарати
Виплутати, -ся. Cм. виплутувати, -ся.
Ґоспода́рка, -ки, ж., ґоспода́рний, -а, -е, ґоспода́рство, -ва, с. = Господарка, господарний, господарство. Желех.
Заці́пкуватий, -а, -е. Затвердѣвшій. Пройшов дощ, а далі зразу сонце, то земля зробилась така заціпкувата, що її і зубами не вгризеш. Полт. у. Слов. Д. Эварн.
Зворо́т, -ту, м. 1) Поворотъ. А де рубав? — питають стрівши кого з дровами, або з деревом. Як скаже: на зворотах, то се украв десь; де звернув з дороги, там і вирубав. Грин. І. 232. 2) Обороть. hа зворо́т. Ha оборотъ. І все робили на зворот: що строїть треба, те ламали. Котл. Ен. IV. 64. 2) Возвращеніе.
Мере́на, -ни, ж. Рыба: многоусачка рѣчная (Угор.), чебакъ, Cyprinus barbus.
Натрапляти, -ля́ю, -єш, сов. в. натрапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть на что, находить, найти, наталкиваться, натолкнуться; встрѣчать, встрѣтить. Натрапила коса на камінь. Ном. № 4142. Пришили вони в село да й натрапили як раз на того діда. ЗОЮР. II. 21. Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей. Г. Барв. 43.
Пообвірчувати, -чую, -єш, гл. Обворотить, обвить (во множествѣ).
Розшушукати, -каю, -єш, гл. = розшулічити. Розшушукав тоді, шо воно й справді вигадки. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Синівство, -ва, с. Сыновство, сыновнее состояніе.
Шкут, -та, м. 1) Ни къ чему негодный человѣкъ. Вх. Лем. 485. 2) Слабосильная скотина. Вх. Лем. 485.
Нас спонсорують: