Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уця

Уця, уці, ж. = увця. Вх. Уг. 272.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЦЯ"
Боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Виприщити, -щить, гл. безл. Покрыться прыщами.
Волинь, -ні, ж. Волынь.
Зрість, зрости, ж. Знакъ отъ сростанія на стволѣ дерева разрубленнаго мѣста. Н. Вол. у.
Нать, -ти, ж. Усикъ, прицѣпка на растеніи. Угор.
Оббиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обби́тися, обіб'ю́ся, -єшся, гл. Обиваться, обиться. Оббивсь як билина. Ном. № 1852. Пропившись і як крем'ях той оббившись. К. МБ. X. 3. Оббилася балачка. Разговоръ стихъ, смолкъ. Оббилася балачка, тим і не чутно стало. Новомоск. у.
Прополоти Cм. прополювати.
Прочвара, -ри, об. Уродъ, чудовище. Я не прочвара, не упирь. Котл. Ен. V. 9.
Татуленьків, -кова, -ве, татулів, -лева, -ве Принадлежащій татулеві.
Це. Cм. Се.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.