Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уця

Уця, уці, ж. = увця. Вх. Уг. 272.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЦЯ"
Доглу́патися, -паюся, -єшся, гл. Съ трудомъ сообразить, понять что либо.
Жовтю́х, -ха́, м. пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12.
Комод, -ду, м. и комо́да, -ди, ж. Комодъ. Воздвиженський... одпер комод, витяг гроші і одніс жінці. Левиц. І. Коло стола стояла комода, а перед канапою стіл. Левиц. І.
Ля́скіт, -коту, м. Хлопаніе, щелканіе.
Ніколи нар. Некогда, нѣтъ времени.
Нічліжанин, -на, м. Ночлежникъ. Лебедин. у.
Обушок, -шка, м. 1) Ум. отъ обух. 2) Чеканъ. Став (козак) з під опанчини рогожової, з під поясини хмелової щирозлотний обушок виймати. Мет. 379. Золотий обушок усякі двері одчинить. Ном.
Окрімність, -ности, ж. Отдѣльность.
Ристячком нар. Рысью. Скорійш, скорійш ристячком.
Хвостняк, -ка, м. Раст. Hippuris vulgaris L. ЗЮЗО. І. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.