Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

укоськати
укотити
укотитися
укохати
укочувати
укочуватися
укошуватися
укравка
украдатися
украдьки
Україна
українець
українка
українонька
українофил
українофилка
українофильство
українофильський
україночка
українство
український
українщина
украй
украсивий
украсити
украсти
украсти 2
украшати
украшатися
украяти
укресати
укривальник
укривання
укривати
укриватися
укривдити
укрити
укришити
укришувати
укрівавити
укрівавитися
укрівавлювати
укрівля
укріп
укріпити
укріпляти
укро
укроїти
укрутити
укруть
укручувати
укручуватися
укувати
укукобити
укупити
укупитися
укупі
укуплятися
укупоньці
укурити
укуріти
укурювати
укурюватися
укусити
укуситися
укуснути
укутати
укутувати
укутуватися
укучитися
укучно
укушати
улагоджувати
улад
уладити
уладіти
уладнати
уладнувати
уладнуватися
улазити
улазитися
улазливий
улазний
уламок
улан
уланенко
уланик
уланин
уланичок
уланів
уланський
уласкавити
уласкавлювати
уласкавлюватися
улатати
улаштувати
улегці
улегчати
улежати
улежатися
улежуватися
улекшати
улелекати
уленути
улень
улесливий
улесливість
улетіти
улещання
улещати
улива
уливати
уливатися
улинути 1
улинути 2
улипати
улити
уліво
уліжний
уліжно
Крамарня, -ні, ж. Лавка. Завтра день базарний, Петру Лукичеві треба рано в крамарні бути. — Людей труїти гнилою чехонею! подумала Христя. Мир. Пов. II. 55.
Лі́нка, -ки, ж. Лѣнивая женщина. Вх. (Желех.).
Матриґа́н, -ну, м. Раст. Atropa Belladona. Шух. I. 21.
Перенизити, -жу́, -зи́ш, гл. Слишкомъ понизить.
Подоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Пролиґати, -ґаю, -єш, гл. Проглотить. Музика що затирлиґав, то і пролиґав. Ном. № 12465.
Розмочувати, -чую, -єш, сов. в. розмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Іазмачивать, размочить. Скорину розмочити, душу промочити. Чуб. V. 1123.
Филозоф, -фа, м. 1) Философъ. По їх січовому розуму ніщо на світі не стоїть ні радости, ні печалі: филозофи вражі діти! 2) Ученикъ предпослѣдняго класса духовной семинаріи. Филозоф! а кобили в хамут не вміє запрягти. Ком. Пp. № 873.
Цебриця, -ці, ж. = цеберка. Іди, іди, дощику.... цебром, відром, цебрицею зо всякою пашницею. Чуб. ІІІ. 107.
Цихвирувати, -рую, -єш, гл. Порицать, осуждать. Почала перед ним батька цихвирувати.
Нас спонсорують: