Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

укоськати
укотити
укотитися
укохати
укочувати
укочуватися
укошуватися
укравка
украдатися
украдьки
Україна
українець
українка
українонька
українофил
українофилка
українофильство
українофильський
україночка
українство
український
українщина
украй
украсивий
украсити
украсти
украсти 2
украшати
украшатися
украяти
укресати
укривальник
укривання
укривати
укриватися
укривдити
укрити
укришити
укришувати
укрівавити
укрівавитися
укрівавлювати
укрівля
укріп
укріпити
укріпляти
укро
укроїти
укрутити
укруть
укручувати
укручуватися
укувати
укукобити
укупити
укупитися
укупі
укуплятися
укупоньці
укурити
укуріти
укурювати
укурюватися
укусити
укуситися
укуснути
укутати
укутувати
укутуватися
укучитися
укучно
укушати
улагоджувати
улад
уладити
уладіти
уладнати
уладнувати
уладнуватися
улазити
улазитися
улазливий
улазний
уламок
улан
уланенко
уланик
уланин
уланичок
уланів
уланський
уласкавити
уласкавлювати
уласкавлюватися
улатати
улаштувати
улегці
улегчати
улежати
улежатися
улежуватися
улекшати
улелекати
уленути
улень
улесливий
улесливість
улетіти
улещання
улещати
улива
уливати
уливатися
улинути 1
улинути 2
улипати
улити
уліво
уліжний
уліжно
Безощадність, -ности, ж. Безпощадность. К. МБ. II. 118.
Веселка, -ки, ж. 1) Радуга. Маркев. 16. 2) — вонюча. Раст. Phallus imprudicus. ЗЮЗО. І. 131. 3) — чортова. Раст. Phallus, caninus L. ЗЮЗО. І. 131. Ум. веселонька, веселочка. Роскажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає. Шевч. 324.
Дебри́ця, -ці, ж.? Де ся калинойка росла? Там в лісі при дебриці, при студельній водиці. Ки.
Духва́лий, -а, -е. Самонадѣянный, самоувѣренный. Який ти дуже духвалий. Кіев. г.
Перепивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепити, -п'ю, -п'єш, гл. 1) Выпивать, выпить за чье здоровье, желая кому счастья. Насипає горівки у порцію і перепиває до всіх людей з словами: «Дай вам, Боже, здоров'я!» Шух. І. 194. 2)кому що. На свадьбѣ: выпивая рюмку, дарить что либо новобрачнымъ. Kolb. І. 311, 319. Братіку-перепою, перепий щастя — долю! Що маю-перепиваю, щастя долі не вгадаю. Грин. III. 513. Ой ішла дівка Мар'єчка із своїми дружечками; насупротив її батенько її з повненькими кубочками. «Перепий, донечко, перепий, Мар'єчко, із своїми дружечками». Ой за жалощами за великими перепою не брала. Рк. Макс. 3) Перепивать, перепить, выпить больше кого. А пити, так не переп'є його й Данилка, що в того пана. Кв.
Підперіз, -за, м. Поясъ, то, чѣмъ опоясываются. Підперізи розв'язує потужним. К. Іов. 27.
Спохова нар. Наклонно. Шух. І. 79. Cм. слухово.
Тмяно нар. 1) Затемненно. 2) Печально, грустно. О. 1862. VIII. 6.
Умрець, умерця, м. = мрець. Умерці здвигнулись на родимім полі. Галиц. (О. 1862. І. 109).
Щебетуха, -хи, ж. 1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Чуб. V. 332. Ум. щебетушка, щебетушечка.
Нас спонсорують: