Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

у
убавити
убавляти
убавлятися
убагнути
убазарювати
убаришувати
убачати
убачатися
убачливий
убгати
убезвічити
убезнека
убезпечати
убезпечатися
убезпечення
убейкатися
уберегати
уберегатися
уберечи
уберечко
убивання
убивати
убиватися
убигати
убий-душа
убити
убиясник
убігати
убіж
убіжжя
убіжський
убійник
убійників
убійчий
убілити
убільшати
убільшатися
убільшки
убіляти
убілятися
убір
убіральник
убірання
убірати
убіратися
убіч
убічнистий
ублагати
ублюватися
убовтатися
убовтнутися
убог
убогачення
убогий
убого
убогодухий
убож
убожати
убожество
убожіти
убожство
убожчати
убоїще
уболівання
уболівати
уболона
уборзі
уборошнитися
убоятися
убраний
убрання
убрати
убратий
убрести
убрехатися
убризкати
убризкатися
убризькати
убризькатися
убрикнути
убриндуватися
уброїтися
убрус
убрьохатися
убування
убуванці
убувати
убуватися
убудити
убудитися
убуритися
убурюватися
убути
убутися
убухати
убухувати
ув
увага
уважання
уважати
уважатися
уважка
уважливий
уважливість
уважливо
уважний
уважність
уважно
уважувати
увал
увалити
увалювати
увалюватися
уваляти
увапнитися
уварити
уваруватися
уварювати
уведення
Бовтнути, -ну, -неш, гл. 1) Бултыхнуть, упасть въ воду. Левиц. І. 195. Бовтнув, як дурень у воду. Посл. Вона так і бовтнула в гарячу смолу. ЗОЮР. І. 308. Бовтнуло би тобов у безодню! (Брань). Фр. Пр. 63. 2) Болтнуть. Язиком бовтне та не доведе, а по спині є. Ном. № 1122. От і бовтнув чорзнати що! Н. Вол. у.
Бульвинка, -ки, ж. Луковка. Желех.
Зама́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. зама́затися, -жуся, -жешся, гл. 1) Замазываться, замазаться. Від смерти і в печі не замажешся. Ном. № 2247. 2) Запачкиваться, запачкаться. Сидить дід під лавою, замазався сметаною. Ном., стр. 301. № 385.
Мешка́ненько, -ка, с. Ум. отъ мешкання.
Неспокій, -ко́ю, м. Безпокойство. А що, нажили собі неспокій? В старій жизні маю неспокій терпіти. Чуб.
Похававкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о перепелѣ).
Рогатизна, -ни, ж. соб. Рогатый скотъ. Канев. у.
Сворінь, -ня, м. 1) Шворень. Kolb. І. 67. 2) Болтикъ, которымъ прикрѣплены подножки въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. III. 16. 3) Часть самотоки. Шух. I. 150. 1) Шипъ, на которомъ вращается рулевое весло у плота. Cм. керма. Шух. І. 181. 2) Часть пїл. Cм. пїла. Шух. І. 254.
Та сз. 1) И, да. Батько та мати. Харьк. За степи та за могили, що на Україні, серце мліло. Шевч. Од моря та й до моря. К. Псал. 164. 2) Но, да. Полетіла 6 я до тебе, та крилець не маю. Котл. Н. П. 340. 3) Да, вотъ. Вилізь на вербу та й подивись. Левиц. І. 208. Та була в мене жінка, та була в мене любка, та післала мене в ліс, щоб я єї дров привіз. Н. п. та де! Да нѣтъ. Він добре співає? — Та де. та-'дже, та-же, та-же ж, та-ж. Сокращ. изъ та адже, та адже ж. Да вѣдь, да вѣдь же. Ой відай ти слабий, хорий, ти мій милий Сосновиченьку? — Та-'дже видиш, що не жарти! Гол. І. 82. Та-же ти знаєш, що я не маю нічого. Та-же я тобі казав, що будуть гості.
Устояти, -то́ю, -їш, гл. Устоять. Ніхто на ногах не встоїть. Рудч. Ск. І. 64.
Нас спонсорують: