Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

у
убавити
убавляти
убавлятися
убагнути
убазарювати
убаришувати
убачати
убачатися
убачливий
убгати
убезвічити
убезнека
убезпечати
убезпечатися
убезпечення
убейкатися
уберегати
уберегатися
уберечи
уберечко
убивання
убивати
убиватися
убигати
убий-душа
убити
убиясник
убігати
убіж
убіжжя
убіжський
убійник
убійників
убійчий
убілити
убільшати
убільшатися
убільшки
убіляти
убілятися
убір
убіральник
убірання
убірати
убіратися
убіч
убічнистий
ублагати
ублюватися
убовтатися
убовтнутися
убог
убогачення
убогий
убого
убогодухий
убож
убожати
убожество
убожіти
убожство
убожчати
убоїще
уболівання
уболівати
уболона
уборзі
уборошнитися
убоятися
убраний
убрання
убрати
убратий
убрести
убрехатися
убризкати
убризкатися
убризькати
убризькатися
убрикнути
убриндуватися
уброїтися
убрус
убрьохатися
убування
убуванці
убувати
убуватися
убудити
убудитися
убуритися
убурюватися
убути
убутися
убухати
убухувати
ув
увага
уважання
уважати
уважатися
уважка
уважливий
уважливість
уважливо
уважний
уважність
уважно
уважувати
увал
увалити
увалювати
увалюватися
уваляти
увапнитися
уварити
уваруватися
уварювати
уведення
Гойдати, -даю, -єш, гл. Качать, колыхать. Дивлюся на височенну сосну. Вітер нею гойдає. Г. Барв. 366. Сонце гріє, вітер віє.... на калині одиноке гніздечко гойдає. Шевч. 34. Сміється козак, коня сідлаючи, плаче дівчина, дитину гойдаючи. Чуб. V. 342.
Підітнути, -ну, -неш, гл. = підтяти.
Піснякати, -каю, -єш, гл. = пісникати. Я п'ятницю перед великоднем піснякала. Лебед. у.
Пообсівати, -ва́ю, -єш, гл. Обсѣять (во множествѣ).
Пригрубок, -бка, м. Выступъ возлѣ печи.
Сербський, -а, -е. Сербскій. Федьк. І. 130.
Скарбець, -бця, м. Зарытая въ землю посуда (горшокъ, кувшинъ, котелокъ съ деньгами). Вміраючи казав у пущі викопати під дубом два скарбці з грошима. МВ. І. 65.
Сустав, -ва, м. Суставъ, сочлененіе. Без жил, без сустав, а на ноги встав. Ном. № 382, стр. 304. Ум. суставець, суставчик.
Трусити, -шу́, -сиш, гл. 1) Отрясать, трясти. Трусити в саду яблука. МВ. (О. 1862. III. 69). От прийшов той чоловік трусити (вершу). Мнж. 121. Трясця трусить. Ном. дрантям трусити. Ходить въ лохмотьяхъ. 2) Обыскивать, производить обыскъ. 3) ко́мін, сажу трусити. Чистить печную трубу. У п'ятницю не можно сажі трусити. Грин. I. 17.
Урочистий, -а, -е. Торжественный. Підождемо до врочистого часу. Спаси мене в день судний, урочистий. К. ЦН. 285. урочисте свято. Годовой праздникъ. Подол. г. О. 1861. X. 47. К. МБ. X. І. урочиста оказія. Высокоторжественный день (крестины, именины и т. п.). Подол. г. О. 1861. X. 47. То-же значеніе: урочи́сте ді́ло. Сим. 204.
Нас спонсорують: