Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

у
убавити
убавляти
убавлятися
убагнути
убазарювати
убаришувати
убачати
убачатися
убачливий
убгати
убезвічити
убезнека
убезпечати
убезпечатися
убезпечення
убейкатися
уберегати
уберегатися
уберечи
уберечко
убивання
убивати
убиватися
убигати
убий-душа
убити
убиясник
убігати
убіж
убіжжя
убіжський
убійник
убійників
убійчий
убілити
убільшати
убільшатися
убільшки
убіляти
убілятися
убір
убіральник
убірання
убірати
убіратися
убіч
убічнистий
ублагати
ублюватися
убовтатися
убовтнутися
убог
убогачення
убогий
убого
убогодухий
убож
убожати
убожество
убожіти
убожство
убожчати
убоїще
уболівання
уболівати
уболона
уборзі
уборошнитися
убоятися
убраний
убрання
убрати
убратий
убрести
убрехатися
убризкати
убризкатися
убризькати
убризькатися
убрикнути
убриндуватися
уброїтися
убрус
убрьохатися
убування
убуванці
убувати
убуватися
убудити
убудитися
убуритися
убурюватися
убути
убутися
убухати
убухувати
ув
увага
уважання
уважати
уважатися
уважка
уважливий
уважливість
уважливо
уважний
уважність
уважно
уважувати
увал
увалити
увалювати
увалюватися
уваляти
увапнитися
уварити
уваруватися
уварювати
уведення
Брезкий и брезький, -а, -е. = брезклий 1. Мнж. 176.
Дері́зний, -а, -е. Задеристый.
Добро́дієчко, -ка, м. Ум. отъ добродій.
Знебачки, знебашки, нар. Неожиданно. Н. Вол. у. Знебашки приїде пан, пожив тижнів зо два та й поїхав, а окомон своє. Камен. у.
Орендарів, -рева, -ве Принадлежащій арендатору. Орендарева коза. Левиц. Пов. 112.
Подляк, -ка, м. Подлецъ. Він звав Воздвиженського в вічі подляком-туляком. Левиц. Пов. 13.
Понасторошувати, -шую, -єш, гл. = понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила. К. ДС. 9.
Таган, -на, м. Таганъ, желѣзная подставка съ ножками, на которой варять пищу, раскладывая подъ ней огонь. Ум. таганок, таганчик.
Хвук, -ка, м. 1) = фук. Хвук на хвук як піде, то забачиш, що з того нічого не буде. Ном. № 3292. 2) Веретено. Дівки, беріть в руки хвуки (веретена), завтра Великдень. Ном. № 10053.
Шведка, -ки, ж. Родъ верхней одежды. Нам короткії шведки, повідмерзали литки. Гол. II. 109.
Нас спонсорують: