Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

у
убавити
убавляти
убавлятися
убагнути
убазарювати
убаришувати
убачати
убачатися
убачливий
убгати
убезвічити
убезнека
убезпечати
убезпечатися
убезпечення
убейкатися
уберегати
уберегатися
уберечи
уберечко
убивання
убивати
убиватися
убигати
убий-душа
убити
убиясник
убігати
убіж
убіжжя
убіжський
убійник
убійників
убійчий
убілити
убільшати
убільшатися
убільшки
убіляти
убілятися
убір
убіральник
убірання
убірати
убіратися
убіч
убічнистий
ублагати
ублюватися
убовтатися
убовтнутися
убог
убогачення
убогий
убого
убогодухий
убож
убожати
убожество
убожіти
убожство
убожчати
убоїще
уболівання
уболівати
уболона
уборзі
уборошнитися
убоятися
убраний
убрання
убрати
убратий
убрести
убрехатися
убризкати
убризкатися
убризькати
убризькатися
убрикнути
убриндуватися
уброїтися
убрус
убрьохатися
убування
убуванці
убувати
убуватися
убудити
убудитися
убуритися
убурюватися
убути
убутися
убухати
убухувати
ув
увага
уважання
уважати
уважатися
уважка
уважливий
уважливість
уважливо
уважний
уважність
уважно
уважувати
увал
увалити
увалювати
увалюватися
уваляти
увапнитися
уварити
уваруватися
уварювати
уведення
Вишкіблювати, -люю, -єш, гл. Выскабливать. Шух. І. 250.
Гойове Листя с. раст. Plantago lanceolata. Вх. Лем. 404.
Гробо́чок, -чка, м. Ум. отъ гріб.
Ґерґота́ти, -ґочу́, -чеш и ґерґоті́ти, -ґочу́, -ти́ш, гл. 1) Кричать (о гусяхъ, индюкахъ). Рябко спитать хотів, але Рябків язик був в роті спутаний, неначе путом з лик і ґерґотів щось як на сідалі индик. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ.). 2) Говорить на непонятномъ языкѣ.
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Мнж. Прийшов пізно, аж завізно. Ном. № 1802. Ум. завізне́нько. Аф.
Закипі́лий, -а, -е. 1) Закипѣвшій. 2)кро́в'ю. Покрытый запекшейся кровью. Кров'ю закипілий. Хата. XXI.
Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання. Ном. № 7044.
Обвірчувати, -чую, -єш, сов. в. обвертіти, -чу́, -тиш, гл. Обворачивать, обворотить, обвивать, обвить. Треба обвертіти голову хусткою. Васильк. у. Було (її) обвертіти в подрану ряднину. Мет. 268.
Позвикати, -ка́ємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Чи вже позвикали ваші дівчата в городі жити? Кіевск. у.
Трибулька, -ки, ж. = требулька. ЗЮЗО. І. 111.
Нас спонсорують: