Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утуга

Утуга, -ги, ж. = туга. На чужім краю є що їсти й пити, тілько серцю втуга, — ні з ким вогорити. Грин. ІІІ. 397. Яка ж мені за тобою втуга великая. Грин. ІІІ. 219.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТУГА"
Героївський, -а, -е. Геройскій. В серці почуття героївські голубить. К. Дз. 235.
Зиркну́ти, -ну, -неш, гл. Глянуть, бросить взглядъ, быстро взглянуть. МВ. ІІ. 43. На землю з неба не зиркнеш. Котл. Ен. II. 31. Він зиркнув на мене. Черк. у.
Ма́чанка, -ки, ж. Родъ пищи: смѣсь сыра со сметаной. Желех.
Обломитися, -млюся, -мишся, гл. Обломиться, сломаться. Вісь обломилась. К. I. 48.
Пропороти, -рю, -реш, гл. Пропороть.
Свистілка, -ки, ж. Свирѣль. Свистять в свистілки. Котл. Ен. V. 63. Ум. свистілонька, свистілочка. Грин. ІІІ. 59. В свистілоньку грає. Чуб. III. 127. Заграй мені в свистілочку стиха-помаленьку. Чуб. III. 125.
Стариґай, ґая, м. = стариган. Конст. у.
Уразний, -а, -е. = уразливий 2. Тут, під мальовничою руїною, знайшла я ще вразну мойму серденьку семйову драму. Г. Барв. 418.
Утерпіти, -плю, -пиш, гл. Удержаться, утерпѣть. Ой не втерплю — заспіваю. Ном. № 14007. А дочка не втерпіла, в рік прилетіла. Мет. 256.
Щипальці, -лець, с. мн. Челюсти у насѣкомыхъ. Вх. Пч. I. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.