Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уцюрити

Уцюрити, -рю, -риш, гл. Шуточно: сумѣть что либо сдѣлать. Е, цієї пісні ми не вітримо. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЦЮРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЦЮРИТИ"
Блискавець, -вця, м. Насѣк. Свѣтлякъ, Lampiris noctiluca. Блискавці літают. Вх. Лем. 392.
Боровичний, -а, -е. Черничный.
Брувина, -ни, ж. Шептала. Ум. брувинка.
Відпочиння, -ня, с. Отдохновеніе. По три поклони покладали, відпочиння мали. (Изъ фальсифиц. думы). Макс. (1849). 30.
Імжити, імжу, -жиш, гл. = мжити. Ой у саду дрібен дощик імжить. Мет. 270. Ой на горі сніжок імжить. Н. п. Рк. Левиц.
Красітка, -ки, ж. = красотка. Желех.
Невольний, -а, -е. = невільний.
Незабудь, -ді, ж. 1) На незабудь. На память. 2) Раст. Myosotis palustris. Вх. Пч. І. 11.
Сприскати Cм. сприскувати.
Сторожка, -ки, ж. = залевчник. Вх. Зн. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЦЮРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.