Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

урепіжити
уретно
уречи
урешті
уривати I
уривати II
уриватися I
уриватися II
уривок
уривцем
урити
урихтовувати
урівень
урівняти
урізати
урізатися
урікати
урікатися
урічливий
урічний
урльоп
урльопас
урльопник
урма
уробити
уробляти
уроблятися
уровище
урод
урода
уродай
уроджай
уродити
уродливий
уродник
уродниця
уродонька
урожа
урожай
урожайний
урожати
урожатися
урожденець
урож'я
урозсип
урозумити
уроїтися
уроки
уронити
уростати
уростич
уростіч
урочина
урочистий
урочисто
урочити
урочища
урочище
урубати
урубатися
урублити
урубний
уруна
урунитися
урунюватися
уручати
уряд
уряджати
уряджатися
уряди-годи
урядник
урядників
урядницький
урядовий
урядок
урядування
урядувати
уряжати
уряжатися
урясити
урятувати
ус
усаджувати
усажати
усамобожити
усань
усапатися
усатий
усвиріпитися
усвітити
усе
усевіда
усевладник
усевладництво
усевладній
уседіти
усезнайко
усезнання
усеїда
усеїдний
усей
уселитися
уселюдний
уселюдно
уселякий
уселяково
уселятися
уселячина
усемогучий
усенародній
усениця
усеношна
усень
усердя
усесвітній
усещедрий
усещедрість
усидіти
усик
усилити
Воленька, -ки, ж. Ум. отъ воля.
Глумити, -млю, -миш, гл. Поражать, истреблять, портить. Наче кара Божа, що людей глумила. Мет. 437. Дітвора глумить тільки отті оріхи. Нов.-Сѣверск. Було б тобі, вражий сину.... нас трох не кохати, нас трох не глумити. Рудч. Чп. 178.
Горю́ха, -хи, ж. Горемычная. Чаще всего употребляется въ выраженіи: му́ха-горю́ха. А муха-горюха діжу місить. Чуб. III. 201.
Зумрати, -ра́ю, -єш, гл. Съѣсть, уплесть. Так цілого хліба і зумрав. Козелецк. у. Слов. Д. Эварн.
Капці Cм. капець.
Перемальовувати, -вую, -єш, сов. в. перемалювати, -люю, -єш, гл. 1) Списывать, списать красками; перерисовывать, перерисовать (съ оригинала копію). Маляр перемалював собі нашого Миколу. 2) Измѣнить живопись. Маляр тебе послухав: бач, перемалював чобіт, як ти сказав. Кв.
Погледіти, -джу, -диш, гл. = поглядіти. Од неділі до неділі щоб всі люде погледіли. Ном. № 13273.  
Попороти, -рю́, -реш, гл. Распороть. Попорола сорочку, бо не по моєму пошита, — по своєму перешию. Васильк. у.
Стовп, -па, м. 1) Столбъ, столпъ, колонна. К. Іов. 19. Шух. І. 76. Удівонько молода, та де в тебе стовпи, та де в тебе стовпи коня прив'язати. Н. п. 4) Столбъ, столбикъ какъ составная часть различныхъ машинъ: въ верклюзі, мяльниці, олійниці, походячій ступі, токарні и пр. Шух. І. 162, 163, 187, 305, 306. Вас. 159. 3) Сшитыя части невода длиной 100 — 150 саж. Вас. 185. 4) Основной капиталъ. Стовпа й проценту не брали три роки. Лебед. у. 5) Родъ дѣтской игры. Ив. 48. Ум. стовпчик, сто́впчичок.
Хурта, -ти, ж. = хуртовина 1. Пустіть, добродію ласкавий, у хату заночувати. Хурта така, що крий Мати Божа. О. 1862. IV. 88.
Нас спонсорують: