Вигрімляти, -ля́ю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Здалека грім вигрімляв закотом.
Гри́цки, -ків, м. мн. раст. Circium canum.
Каламутитися, -мучуся, -тишся, гл.
1) Мутиться (о водѣ).
2) Возмущаться, безпокоиться, тревожиться. Каламутиться нарад, почувши від ного такс.
Нарі́жник, -ка, м. 1) Уголъ крыши, угловое стропило. 2) Оковка листовымъ желѣзомъ угла сундука (на крышкѣ и внизу). 3) Часть ключа. прибора для ношенія сѣна. Cм. ключ.
Позсовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Сдвинуться (о многихъ).
Порпличник, -ка, м. Раст. Verbena officinalis V.
Стружок, -жка, м. Ум. отъ струг.
Трусак, -ка, м. = трусь.
Упурнути, -ну, -неш, гл. Нырнуть.
Устарати, -раю, -єш, гл. Постараться, достать, припасти. Сафат було і скорому устарає що треба.
