Виплодок, -дка, м. Порожденіе.
Виточити Cм. виточувати.
Забрьо́хати, -ся. Cм. забрьо́хувати, -ся.
Злукавнувати, -ную, -єш, гл. = злукавити. Не можна було йому злукавнувати.
Крамплі, -лів, м. мн. Щетка для разчесыванія шерсти: деревянная доска съ ручкой, усѣянная мелкими проволочными крючками.
Непочатий, -а, -е. Неначатый, нетронутый. Непочатою водою мийте біле тіло.
Пльондр, -ра, м.
1) Этажъ. Вікна в сьому домі на спідньому пльондрі Бог-зна колишні.
2) мн. Поперечныя балки (въ хатѣ).
Прикро нар. 1) Непріятно, горько, обидно. Прикро стало мені. 2) Тяжело, трудно. Прикро жити мені на світі. Як прикро припаде, то й жиди їдять ту ж яловичину, що й ми. 3) Круто. Прикро закарлючене. 4) Крайне, рѣзко. Прикро гострий ніж. Та мука, що наче буде жовта, жовтим оддає, то ота краща, аніж прикро біла. Прикро сірий. прикро одруба́ти, одрізати. Гладко, близко къ краю отрубить, отрѣзать. 5) Усердно, горячо. Узявсь прикро до ковальства. 6) Очень, сильно. А сам сивів він, сивів прикро, і все у думі, як у хмарі, ходив. При прилагательныхъ, обозначающихъ цвѣта, ставится для усиленія качества въ значеніи: сильно, рѣзко: Прикро червоний, прикро зелений и пр. 7) Совершенно. У нас оце пожар був, так Іван прикро згорів, — нічого не зосталось. 8) — дивитися. Смотрѣть не сводя глазъ, настойчивымъ рѣзкимъ взглядомъ. Христя прикро подивилася на матір: по обличчу пізнавала, чи добру звістку мати принесла. Збожеволілими очима прикро дивилася на Грицька.
Султанчик, -ка, м.
1) Ум. отъ султан.
2) Раст. а) Турка angustifolia L. б) мн. Typha latifolia L.
Чепурка, -ки, ж. Чистеха, опрятная женщина. Cм. чепуруха.
