Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

упаковувати
упалий
упам'ятку
упасати
упасатися
упаскуджувати
упаскуджуватися
упаслий
упасти 1
упасти 2
упахати
упахувати
упевнення
упевнити
упевняти
упевнятися
упекти
упельгати
уперве
упервині
уперед
упереджати
уперезати
уперек
уперекидь
упереміж
упереміжку
упереспи
уперехрест
уперечка
уперізувати
уперізуватися
уперіщити
уперти
упертий
упертість
уперто
уперше
упершині
упеститися
упиватися
упильнувати
упин
упинати
упинатися
упинити
упинчатися
упиняти
упинятися
упириця
упирів
упирувати
упирь
упиряка
упис
уписати
уписний
уписування
уписувати
уписуватися
упити
упитися
упихати
упівночі
упікати
упікатися
упіл
упімнення
упімнути
упірати
упіратися
упірка
упірливо
упірний
упісля
упісятися
уплав
уплавзувати
уплескати
уплескатися
уплеснути
уплести
уплив
упливати
упливовий
уплинути
уплинь
уплинь за водою
уплисти
упліт
уплітати
уплітатися
уплітка
уплодити
уплодитися
уплутати
уплутувати
уплутуватися
уплюснути
уплямити
уповажнити
уповажнювати
уповання
уповати
уповатися
уповзати
уповивання
уповивати
уповивач
уповідати
уповістити
уповні
упоганити
упоганитися
упогонити
уподвійні
уподоба
уподобати
уподобатися
уподобний
Гру́бка, -ки, ж. Ум. отъ груба. Вас. 193.
Ґрасува́ти, -су́ю, -єш 1) Расчищать дорожки. 2) Вытаптывать. «Ой березонько, чого ти не зелена?» — Ой як я маю зеленою бути, коли підо мною татари стояли, копитами землю грасували. АД. І. 77.
Да́нок, -нку, м. Даяніе, даръ, пожалованье. Ум. Да́ночок.
Зацура́ти, -ра́ю, -єш, гл. Оставить, бросить. Твою дочку хоче брати, мене, бідну, зацурати. О. 1861. XI. Кух. 30.
Криничний и кринишний, -а, -е. = криничаний. Умиваюся криничною та водицею. Грин. III. 676.
Повнолиций, -а, -е. = повновидий. Повнолиций як місяць. Ном. 8572.
Позасипляти, -ля́ємо, -єте, гл. = позасипати 2. Бідні діти, де сиділи, там і позасипляли, вечері дожидаючи. Харьк. у.
Порати, -раю, -єш, гл. 1) Обрабатывать (землю), убирать (хлѣбъ). Порати город. Кролев. у. Порали ярину. Г. Барв. 147. 2) Ухаживать (за скотомъ). Пішов порати скотину.
Цілюрник, -ка, м. Цырюльникъ. Жид, цілюрник лазаретний. Котл.
Цуголка, -ки, ж. Большая трубчатая кость. Черн. у.
Нас спонсорують: