Гарпулець, -льця, м. Колъ съ желѣзнымъ наконечникомъ, привязанный къ веревкѣ, другой конецъ которой прикрѣпленъ къ плоту; служить для остановки илота, для чего вбивается въ берегъ.
Дого́нити I, -ню, -ниш, гл. = I Доганяти. 1) Ой ти зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? Вже погоня її догонила. 2) От став той хлопець гнать позу. Тілько що став до воріт догонити, а вже стоїть той дід на воротях.
Застогна́ти, -ну́, -неш, гл. Застонать. Марко застогнав і почав рвать на собі волосся. Застогнали, заплакали церковнії мури. Загула, застогнала земля під козацькими підківками.
Катиха, -хи, ж. Жена палача.
Наро́д, -ду, м. Народъ.
Послужка, -ки, ж. Ум. отъ послуга.
Розгнівити, -влю, -виш, гл. = розгнівати. Чим я тебе, моя матінко, розгнівила? Розгнівить старшину! як то можна?.... та він тобі й зуби повибива.
Скервавити, -влю, -виш, гл. = скрівавити. Збили, скервавили, обдерли до нагва.
Стадарка, -ки, ж. = стадарня.
Сторчки, сторчма, нар. = сторч.