Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

упаковувати
упалий
упам'ятку
упасати
упасатися
упаскуджувати
упаскуджуватися
упаслий
упасти 1
упасти 2
упахати
упахувати
упевнення
упевнити
упевняти
упевнятися
упекти
упельгати
уперве
упервині
уперед
упереджати
уперезати
уперек
уперекидь
упереміж
упереміжку
упереспи
уперехрест
уперечка
уперізувати
уперізуватися
уперіщити
уперти
упертий
упертість
уперто
уперше
упершині
упеститися
упиватися
упильнувати
упин
упинати
упинатися
упинити
упинчатися
упиняти
упинятися
упириця
упирів
упирувати
упирь
упиряка
упис
уписати
уписний
уписування
уписувати
уписуватися
упити
упитися
упихати
упівночі
упікати
упікатися
упіл
упімнення
упімнути
упірати
упіратися
упірка
упірливо
упірний
упісля
упісятися
уплав
уплавзувати
уплескати
уплескатися
уплеснути
уплести
уплив
упливати
упливовий
уплинути
уплинь
уплинь за водою
уплисти
упліт
уплітати
уплітатися
уплітка
уплодити
уплодитися
уплутати
уплутувати
уплутуватися
уплюснути
уплямити
уповажнити
уповажнювати
уповання
уповати
уповатися
уповзати
уповивання
уповивати
уповивач
уповідати
уповістити
уповні
упоганити
упоганитися
упогонити
уподвійні
уподоба
уподобати
уподобатися
уподобний
Бондариха, -хи, ж. = бондарка.
Гвардійонець, -нця, м. Гвардеецъ. Мене, дядьку, вибрали у гвардійонці. О. 1861. VIII. 25.
Забанду́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися. Вх. Уг. 238.
Звужа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. звузи́тися, -вужу́ся, -зи́шся, гл. Съуживаться, съузиться.
Ле́кція, -ції, ж. Урокъ, лекція. Не вивчиш лекції, — профессорі слова не скажуть. Левиц. І. 152.
Переиначуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. переиначитися, -чуся, -чишся, гл. Переиначиваться, переиначиться, измѣниться.
Пострічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. ЗОЮР. І. 251. пострічай господи! — Пожеланіе божьей помощи. Пострічай тебе, Господи, моя крихотко! Г. Барв. 280.
Приведенниця, -ці, ж. Дочь жены, рожденная ею отъ перваго мужа и приведенная въ семью второго. Ум. приведе́нничка.
Спокій, -кою, м. Покой, спокойствіе, миръ, тишина. Заніс мене сивий кінь до дівчини на спокій. Н. п. Святий спокою, добре з тобою. Ном.
Черготіти, -гочу, -тиш, гл. = чергинькати. Чув, як він підпилює дуба в лісі, бо пилка черготіла дуже. Лохв. у. У млині камінь часто черготить. Лохв. у.
Нас спонсорують: