Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

упаковувати
упалий
упам'ятку
упасати
упасатися
упаскуджувати
упаскуджуватися
упаслий
упасти 1
упасти 2
упахати
упахувати
упевнення
упевнити
упевняти
упевнятися
упекти
упельгати
уперве
упервині
уперед
упереджати
уперезати
уперек
уперекидь
упереміж
упереміжку
упереспи
уперехрест
уперечка
уперізувати
уперізуватися
уперіщити
уперти
упертий
упертість
уперто
уперше
упершині
упеститися
упиватися
упильнувати
упин
упинати
упинатися
упинити
упинчатися
упиняти
упинятися
упириця
упирів
упирувати
упирь
упиряка
упис
уписати
уписний
уписування
уписувати
уписуватися
упити
упитися
упихати
упівночі
упікати
упікатися
упіл
упімнення
упімнути
упірати
упіратися
упірка
упірливо
упірний
упісля
упісятися
уплав
уплавзувати
уплескати
уплескатися
уплеснути
уплести
уплив
упливати
упливовий
уплинути
уплинь
уплинь за водою
уплисти
упліт
уплітати
уплітатися
уплітка
уплодити
уплодитися
уплутати
уплутувати
уплутуватися
уплюснути
уплямити
уповажнити
уповажнювати
уповання
уповати
уповатися
уповзати
уповивання
уповивати
уповивач
уповідати
уповістити
уповні
упоганити
упоганитися
упогонити
уподвійні
уподоба
уподобати
уподобатися
уподобний
Гости́ночка, -ки, ж. Ум. отъ гостина.
Зако́пчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закопти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Закапчиваться, закоптиться. Від диму закоптишся. Ном. № 5994.
Змітки, -ків, м. мн. = обметиця 1.
Накопа́ти Cм. накопувати.
Понадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = повабитися. Понадивсь на неї найпервіщий парубок на все село. Г. Барв. 422. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Котл. Ен. І. 9. 2) Повадиться. Цих дітей тільки раз-два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди. Богодух. у.
Потайком нар. = потай. Да й проситься у дівчини потайком. Мет. 121.
Роскиватися, -ва́юся, -єшся, гл. Приняться кивать. Що з того буде, що ви головами роскивалися? МВ. ІІ. 108.
Судома, -ми, ж. Судорога, корчь.
Цюрка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цюра. 2) Дѣтскій мужской дѣтород. органъ.
Шпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать булавками, шпильками. Гол. II. 634.
Нас спонсорують: