Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утя

Утя, уті, ж. Дѣтск. утка, уточка. О. 1861. VIII. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЯ"
Глушка, -ки, ж. 1) Глухая женщина. Чи ти, кумо, глушка? — Та були ушка, та різник одрізав. Ном. № 8560. 2) = глуханя. Угор. То же: глушка вітрова. Вх. Лем. 404.
Дебелува́стий, дебелува́тий, -а, -е.  = Дебелькува́тий.
Жилля́р, -ра́, м. Крестьянинъ-земледѣлецъ, не имѣющій земли, бобыль. Угор.
Клусувати, -су́ю, -єш, гл. Гнать рысью. Клусує коня. Н. Вол. у.
Пахнота, -ти, ж. Запахъ, благовоніе. Ніхто не може одібрати од ладану пахкоти. Грин. II. 322.
Печера, -ри, ж. Пещера. Живуть вони по ямах, по байраках, між скелями в печерах сумовитих. К. Іов. 63. 2) Подмывъ въ рѣкѣ подъ берегомъ, нора въ берегу. Браун. 6. Раки живуть по печерах.
Подолуплювати, -люю, -єш, гл. Долупить (во множествѣ).
Приросток, -тку, м. = приплід. Рк. Левиц.
Сполох, -ху, м. Испугъ.
Топляник, -ка, м. Утопленникъ. Оце ж і я на своєму віку бачила топляника. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.