Вакаціюватися, -ціююся, -єшся, гл. Житься во время вакацій. Не вспів він росказати, як вакаціювалось.
Залі́зко, -ка, с. Утюгъ. Одна насилу володіла руками, прасуючи залізком мушлинову сукню.
Зсмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться. Чого так зсмутніла!
Плентати, -таю, -єш, гл.
1) Путать ногами, плестись. Манив до себе дитину, а воно з другого кінця лави, перебіраючи ручками і держучися за лаву, плентало ніжками та реготалося, ідучи до батька.
2) О ребенкѣ: двигать ручками. Воно мені, малеє, плентає рученятами, — гу, каже.
Полуденник, -ка, м. Насѣк. Syrrphus.
Свекорків, -кова, -ве, Ум. отъ свекрів. Да звеселімо увесь рід свій! Що первий рід — свекорків, а другий — батеньків.
Співання, -ня, с. Пѣніе. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ум. співаннячко.
Супочивок, -вку, супочи́нок, -нку, м. Отдыхъ, отдохновеніе, успокоеніе. Дай ти, Боже, Николайку, легкі спочивки. Чорним очам спання нема, ніжкам супочинку.
Торкати, -ка́ю, -єш, сов. в. торкнути, -ну, -неш, гл.
1) Трогать, тронуть, задѣвать, задѣть, толкать, толкнуть. Торкни його, нехай не дрімає. Не гавкайте, собаченьки, я вас не торкаю. Хто торка, тому відчиняють.
2) Попивать, выпить. Торкаючи потроху гарну варенуху, кожний росказував про своє перше життя.
3) торкай! Трогай! (Приказаніе кучеру). Сів на бричку: «Торкай!» І тільки закурилось.
Червоний, -а, -е. 1) Красный. Червона калина. І червоні чоботи мулять.
2) Какъ существ. Червонецъ. Ой викинув пан Каньовський на стіл сто червоних. Ум. червоненький, червонесенький. Червоненькі черевички. Cм. червений, черлений, челлений.
