Доса́да, -ди, ж. Непріятность, досада. Чужа хата — велика досада. Досада скребе, як кішка лапою. Ум. доса́донька.
Значити II, -чу́, -чиш, гл. 1) Мѣтить, намѣтить, дѣлать на чемъ-либо мѣтки, знаки. Уже я й значив шапку, так все таки крадуть. Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити. 2) Показывать признаки беременности (о животныхъ). Ся корова вже значить. Замѣтно, что эта корова стельная, скоро отелится.
Курняв! меж. Подражаніе мяуканью.
Мочи́вий, -а, -е. = мочливий. Мочиве літо.
Набрунько́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. набрунькува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пускать, пустить почки (о деревѣ). Вишні добре вже набрунькувалися, — тіль-тіль не розів'ється листочок.
Пеняти, -ня́ю, -єш, гл.
1) Пенять. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Хата млинові пеняє.
2) Быть небрежнымъ, неловкимъ.
Позгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Сгресть (во множествѣ). Позгрібай солому.
Сабашівка, -ки, ж.
1) Родъ еврейской шабашковой шапки.
2) У евреевъ: шабашковая водка.
3) У евреевъ: шабашковая свѣча.
Сторожко нар. Осторожно.
Хаптурувати, -рую, -єш, гл. = хавтурувати.
