Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

учепитися

Учепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Зацѣпиться. Воли не стоять.... ярмом учепились. Г. Барв. 380. 2)за. Ухватиться, схватиться за, прицѣпиться къ. Учепиться за поли. Стар. Як реп'ях той. учепиться за латані поли. Шевч. 242. Хоть же я, молода дівчино, в полі заблужуся, — ти прийдеш жито зажинати, я за тебе вчеплюся. Мет. 3) Съ род. п., съ предл. до или безъ него. Пристать, привязаться. Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала. Св. Л. 183. Кого біда учепиться, того тримається і руками, і ногами. Ном. №2170. Учепився, як гріх села. Ном. № 2746. 4) Прорости и укорениться. Дарма, що зерно зверху не гаразд заволочено, а підуть дощі, то воно вчепиться. Литин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧЕПИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЧЕПИТИСЯ"
Воріття 1, -тя, с. Мѣсто у воротъ. Перві свати по за воріттю, другі свати з кіньми під сіньми. Н. п.
Забала́кувати, -кую, -єш, с. в. забала́кати, -каю, -єш, гл. Заговаривать, заговорить. Зараз підсіла до чоловіка та й ну Сюю забалакувати. Мнж. 96. Забалакує до його так люб'язненько.
Затушко́вувати, -ко́вую, -єш, сов. в. зату́шкати, -каю, -єш и затушкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Закутывать, закутать, закрывать, закрыть со всѣхъ сторонъ. Кв. III. 177. Навіщо ти хату заштурмовуєш, затушковуєш? Конст. у. 2) Приправить, прибавить для вкуса. Юшку салом затушкую. Г. Барв. 356.
Лука́во нар. Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. Котл. Ен.
Миші́й, -шію́, м. Раст. a) Setaria glauca. ЗЮЗО. I. 136. б) Setaria viridis. ЗЮЗО. I. 136.
Охолодіти, -ді́ю, -єш, гл. = охолоти. Руки його зовсім охолоділи. Стор. МПр. 21.
Пищати, -щу, -щи́ш, гл. Пищать. Пищить як каня. Ном. № 2770.
Полявина, -ни, ж. 1) Поляна. Мнж. 189. Пасли овець на полявинах. Павлогр. у. 2) полявина. Часть невода: пространство сѣти изъ 4-хъ ячей дев'я́тки или трехъ семиразки; черезъ каждыя двѣ полявини по длинѣ невода прикрѣпляютъ поплавокъ. Вас. 186.
Прихлиськувати, -кую, -єш, гл. Прихлебывать. Їсть паляницю, а чаєм прихлиськує. Зміев. у.
Ущерть нар. Въ уровень, съ краями.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЧЕПИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.