Билянка, -ки, ж. = бандурчанка.
Ех! меж. Эхъ! Ех, говорить, мало! Хоть би ще трошки дали. Чого ти, жінко, плачеш? — Ех, чоловіче, чого я плачу! А зробиш мені те, що я тебе буду просити? Ех, як би то!... Та що й казать! Кебети не маю.
Згуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Прогулять безъ работы. Увесь день робить і часиночки не згуляє. Ох рад би я, моя мати, середу згуляти. 2) Погулять. Ой ледащо невісточка, — не хоче робить: тілько спати та гуляти. Скажи ти, зозуле, скажи ти, сивенька, хто в світі найлучче згуляє? 3) Поиграть, сыграть. А згуляєм, брате, в переваги? — Згуляєм!
Каліч, -чі, ж. соб. 1) Калѣки. Попродав увесь скот — зосталась сама каліч. Л2) Все искалѣченное, испорченное. Знов піднімали в його головці на другий лад — покручені фантазії, якусь каліч образів.
Нужний, -а, -е. 1) Изможденный, истомленный.
2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному.
Обертнем нар. = обертом. Усе пішло обертнем. Все закружилось, пошло кругомъ.
П'ятник, -ка, м. Гнѣздо для нижняго конца вереи (въ воротахъ, дверяхъ). Що, було, хлопці роблять? Уночі ворота з п'ятників іздіймуть та й занесуть. У їх там і хата така, — двері на п'ятнику.
Срібло, -ла, с. 1) Серебро. Срібло-злото тягне чоловіка в болото. Ростопленеє срібло. На лядунці або золото, або срібло. 2) — живе.
Травняк, -ку, м. Настойка на разныхъ травахъ. Ум. травнячо́к.
Шпигати, -га́ю, -єш, гл.
1) Колоть.
2) Говорить колкости. Все оттак заведуться ласкавими словами одно одного шпигати. Почав його батько докірними словами шпигати.
